Хихаханьки
Федорыч, бывший зек на зоне,
Теперь – в деревне полицай,
Шестёрка, даром вор в законе -
Согнал колхозников в сарай,
С ним крыса – староста Коляныч,
Фольксдойче – правильных кровей,
Сдерёт три шкуры мытарь Яныч -
Увидишь – повертай живей.
Ждут коменданта – некто Путен,
Прусак, газфюрер, лысый херр,
В глазу стекло, в руке шпицрутен -
Насупленный арийский зверь.
Прусак приехал – на колени,
Картузы вон - толкает речь -
На ихней, на немецкой фене -
Умащивает - встать – не лечь.
- Ваньюши, унтерменшей раса,
Гаслагерь подарить для фас,
Сдафай нам сало, яйки, мясо -
И будет фас бесплатный гас,
Здороф – марширен на вагонен -
Фсем получать небесный рай,
Старик, старуха или болен –
Гут газенваген – выбирай.
Федорыч, гнида, понимает,
Куда колхозников свезут,
Но от предложенных дойчмарок
Не отказаться – хоть капут,
Тем более, Коляныч, крыса –
По пять дойчмарок за семью! –
Да Яныч - за дойчмарку, рысью
Продаст всю вотчину свою.
Повесили их на осине -
Как наши из лесу пришли,
Висят две крысы - с мордой синей,
И с языками - до земли.
- Информация о материале
Январь. Нам кажется, что нас обвели вокруг пальца. Говорят, в следующем году наш гарант сдаст в аренду России наше космическое пространство, и газ будет стоить вдвое меньше. А пока мы будем платить за квартиру по двойным тарифам, чтобы «Газпром» поверил в дружеские намерения нашего гаранта.
Февраль. Ведутся консультации о снижении цены на газ. Успех не за горами. Об этом заявил наш гарант после окончания двухминутной встречи с ихним гарантом. Встреча проходила за закрытыми дверями. Комментируя раздавшийся из-за дверей звук щелбана, наш гарант отметил, что усилия правительства по снижению цены на газ в «Газпроме» заметили и оценили.
Март. «Газпром» вынужден будет снизить цену на газ, заявляет наш гарант. Ведь, в сущности, их газ нам нафиг не нужен. У нас и так самые красивые женщины в Европе, чего еще для счастья надо?
Апрель. 1 апреля на сайте «Газпрома» появилось сообщение, что цена на газ будет снижена. К сожалению, сообщение было размещено в разделе «первоапрельские шутки». Если честно, мы не понимаем таких шуток.
Май. Поздравляя нас с днем труда, гарант заявил: если, мол, все мы положим зубы на полку и будем много трудиться на пашне вокруг Межигорья, нам не страшны никакие цены на газ! В ответ мы засвистели и накричали на него всякими обидными словами, которые рифмуются со словом «газ».
Июнь. С целью потепления украинско-российских отношений наше правительство отправилось в отпуск на те же средиземноморские пляжи, что и менеджмент «Газпрома». Нам туда ездить было не по карману, но, говорят, переговоры были без галстуков. Ходят слухи о каких-то переговорах раком. Это что же, они вместе пиво пили с раками?
Июль. С целью снижения цены на газ правительство решило ликвидировать «Нефтегаз Украины». Мы удивляемся хитрожопости нашего правительства.
Август. «Газпром» популярно объяснил, что рад будет помочь кое-кого ликвидировать. Физически. Наш гарант очень испугался, а ведь мы в него даже яйцами не кидались.
Сентябрь. Суд решил, что половину цены на газ заплатит бывшая премьерка, которую вновь назначили виноватой за все-все-все. Правда, пока судебные исполнители не смогли взыскать с нее ни копейки. Ходят слухи, что у людей будут отнимать по тысяче гривен из тех, которые она выплатила, для покрытия долгов за газ перед «Газпромом».
Октябрь. Наш гарант сказал, что переговоры о снижении цены на газ продолжаются успешно. Больше ничего он не говорит. Молчание становится печальным и угрожающим. Мы очень расстроены, потому что прочитали на сайте «Газпрома», что они готовы дать 10% скидку в обмен на нашу трубу. Ну ладно, отдаст он им трубу, а что будет отдавать в обмен на скидку еще через год?
Ноябрь. На нашем главном майдане выросла ёлка. Наш гарант пообещал, что добрый дедушка «Газпром» положит под ёлку на новый год контракты о скидке на газ. Мы спрашивали москвичей, правда ли это, но там отмораживаются: мол, они пока не видят нашей трубы под ихней елкой.
Декабрь. Ура! Мы получили скидку! «Газпром» не повысит цену на газ вдвое, а только в полтора раза! Ради вековой дружбы славянских народов! Это очень щедро с их стороны, говорит наш гарант. В следующем году он обещает сдать в аренду России наше космическое пространство, чтобы газ стоил вдвое меньше, а пока мы будем платить за квартиру по тройным тарифам, чтобы «Газпром» поверил в дружеские намерения нашего гаранта. Нам кажется, что нас обвели вокруг пальца... Поэтому мы снова засвистели и накричали на гаранта всякими обидными словами, которые рифмуются со словом «газ», и в душе стало тепло без всякого газа. Так и греемся.
- Информация о материале
Цікава цифра – нуль. Приємна з усіх ракурсів окрім внутрішнього змісту… і то, не завжди. Іноді чим їх більше намальовано за значущим числом, тим краще. Можете у Фельдмана з Рабиновичем перепитати, як нагода трапиться – вони підтвердять. Кругленька, гладенька, схожа на дірку від московітського бублика. Перфектно як на ятці з біжутерією!
Ось дивлюсь на натхненні обличчя провідних політиків України, і відразу бачу той нуль. Багато до чого він придатний: першим особам можна натягнути на голову замість корони; дамам просовувати у дірочку язика, для надання своїм промовам гламурної вишуканості; маленькі нулі підуть замість перстенців, накручених на жирні пальці політиків; врешті можна запропонувати і інші варіанти, але за настійливою вимогою самоцензури не наважусь.
Поважна установа КМІС нещодавно видала результати соціології, які підсумовують рік, що минає. І в тих цифрах підступно причаївся нуль, який зазирає в партійні програми, дивиться на справи рук людських, щось там собі плюсує-мінусує. Зазирнув йому через округле плече, – Боже мій, яке ганебне видовище!
Перший, самий великий нуль дістався незламному борцю зі злочинним режимом Арсенію Петровичу Яценюку. Він, разом з припасованим до своєї персони Фронтом Змін, примудрився втратити 10% рейтингу за квартал. Ай да Сєня, ай да сукін син! – сказав би Олександр Сергійович з захватом. Солідна заявка на перемогу, більш потужна аніж смугаста боєздатна армія на фоні фантастично розмальованого полководця в окулярах.
Що ж, Арсенію Петровичу. Підберіть ще парочку одіозних персон з НУ в комплект до «високоосвіченого» пана Зварича. Тим більше, що місце з неприємними запахами, де добираються такі високодуховні кадри пророче вказав Віктор Андрійович. Обов’язково введіть їх у політраду вслід за Мартиненко, а старих партійців відправте десь подалі, щоб очі не мозолили. Проведіть парочку мітингів в стилі «Геть міністрів-капіталістів», з нудними беззмістовними промовами. Коротше, – робіть, як робили це до вас старші брати-отамани і покориться вам п’ятивідсотковий бар’єр. Можливо…
Другий, трошки менший за розміром нулик заслужено отримує Партія регіонів купно з незмінним лідером Віктором Федоровичем. Професійно пропрацювавши над покращеннями нашого життя ще один квартал, вони десь по дорозі загубили 8%. Гарний, жирний нуль, враховуючи неймовірні бюджетні гроші, що пішли на його виготовлення. Привітаємо регіоналів з ще одним досягненням, зауваживши, що темп електоральної деградації Федоровича значно перевищує аналогічний у Андрійовича. На рекорд йдете, товариші! Півроку тому їх падіння дещо загальмувалося, але були на допомогу кинуті найкращі партійні сили та законопроекти, і процес самознищення продовжився.
Що можна побажати цей політичній силі такого, щоб могли читати жінки та діти? Ідіть ви, Віктор Федорович… – ні, так не вийде. Щоб тебе… – і це теж не підходить. Ага, ось, – Продовжуйте у тому ж дусі, і дуже скоро ми з задоволенням побачимо вас у смугастому одязі, і це аж ніяк не буде Армані, бо в казенному домі після ваших покращень грошей вистачить хіба на джутовий мішок з дірками для голови і рук. Ще би пару палаців вигнати, з мармуровими позолоченими колонадами, не кажучи вже про сантехніку, але й тих що є вистачить років на багато. З конфіскацією…
Батьківщина в напруженому змаганні креативу виборола третій, самий менший нуль серед найбільших партій. Почесний приз склав 7% втрат від попереднього рейтингу. Але радіти партійцям немає чому, це більш ніж сумнівне досягнення. Взагалі, а що, може хтось очікував інших результатів для партії, якої немає. Де вона, ця партія, вся у СІЗО сидить? Та хоча би хтось під СІЗО постояв, а то прийшли раз на місяць, тортик поїли, кульки запустили, пісні проспівали і до побачення. Боротьба за виживання цією акцією завершилась, тобто жабка в окремо взятому глечику молока на Туровській вирішила спускатися на дно. Молодці, самі зачищають простір, і добивати не треба.
Можуть бути перспективи при такий стратегії? Так в Батьківщині досі і не зрозуміли, що українці вже не будуть жаліти політиків. Кожен чиновник, що попадає за грати, або навіть просто на допит до слідчого, відразу починає тяжко хворіти. Рудьковського взагалі на візочку тягали, а за тиждень після щасливого звільнення він вже витанцьовував з дамами щось таке латиноамериканське. Кричали, – Вовк, вовк! – вже як з два десятка років. І ось електоральні селяни не біжать на заклики, хоча, можливо, матеріалізований вовк вже вп’явся комусь у литку. Треба було продовжувати підтримувати імідж незламного борця, це хоча б якось зцементувало існуюче реноме, але вже пізно. Батьківщина разом з колегами тягнеться, щоб помножити себе на нуль.
Трошки набрали комуністи та ударні боксери, точніше – один боксер. Взагалі, дуже цікаво: ось що Кличко запропонував українцям з початку свого походу в політику. Хтось в стані сформулювати? Отож. Саме так діє нове обличчя на той прошарок електорату, який ще хоче приймати участь у цій програшній лотереї. І, до речі, цей прошарок звужується. Подивіться на цифри – комуністи та УДАР не набрали нових виборців з числа тих, хто коливається. Відбувся перерозподіл електорату, не більше. І знову зросло число «проти всіх» і тих, хто не визначився.
Дивно, але не дивлячись на реалії плодяться нові нулі. Щомісяця двох-трьох реєструє Мінюст. Місцями нулі гарні, десь кострубаті, але у цілому дуже схожі своєю порожнечею. Ось, припустимо, стояв громадянин Козолупенко зі своєю яткою під церквою. Продавав парафіянам землю з гори Афон, що нарита на найближчому смітнику та хрестики з несправжнього срібла по ціні справжнього, та й ще освячених владикою Євлампієм Феодосійським, а такого і не було ніколи. Заробив він грошенят, і організував собі нуль. Зрозуміло і дитині, що це буде християнська партія.
Або ж товариш Дрищенко десь почув слово «республіка». І так воно йому сподобалось, що не може на місці всидіти. Біжить він тоді, реєструє новенький блискучий нуль і називає його республіканським. Гарно, приємно та загадково. Потім і політраду зібрати можна, з тих сердег безталанних, що не змогли Дрищенка відразу послати у відомому, та головне правильному напрямку. Після того наїсть пику, відпустить вуса чи що там організм дозволяє і береться за промови, списуючи їх у колег по цеху, благо речення однакові, треба лише пару слів поміняти. А що може в порожнечі різнитися?
Ще бувають ліберальні нулі, демократичні та національно-свідомі, інтернаціональні і робітничо-селянські, імені себе улюбленого чи ще якогось Дрищенка, який оголошується совістю нації. Є нулі складені з великих літер, але вони не тягнуть і на маленькі. Різний примітив буває.
Вони, тобто нулі, навіть мають схильність до арифметичних операцій. Зібрались і давай додаватися. нуль плюс нуль, плюс нуль, плюс… і знову вийшов нуль. Політичний блок називається. Інколи розсваряться нулі і починають розбігатися. Нуль мінус нуль дорівнює… правильно! І смішно.
Істина ж у тому, що українці взяли та переросли партії-нулі. Розумніші стали. А партії, хоч і колективний розум нібито мають, не спромоглись зрозуміти цього. Белькочуть старі побрехеньки, не розуміючи, що викликають тільки відразу. Не поспівають вони за розвитком нашого суспільства. Добре це, чи зле – важко сказати. Але ці нікчемні та безсилі структури мають або змінитися, або вмерти. Простір для стратегії звужується і третього варіанту вже немає.
- Информация о материале
Ну нарешті...
А то вже якось так, аж ніяково за українську науку перед європейцями... Зліпили навколо Ради таке хрен зна що. В Пхеньяні мабудь регочуть с того забору, та аніхдоти складають... Позоріще...
От якби гарний господар узявся би огородити своє господарство парканом. Чи то гарна господиня гарному господарю зацідила у вухо, аби він підняв таки свою срацю, та щось таки зробив. Так щоби зробив господар?
На початок робіт треба проект.
Господар взяв би рулєтку, переміряв би жопи у курей та качок з гусями, зняв би томографію собацюри Рябка, на предмет розміру харі. Аби прорахувати мінімальний допустимий розмір дірок у паркані. Ну аби кури не повтікали, та Рябко сусідського гусака не взяв у полон...
Далі, з тією ж рулеткою, обійшов би всіх сусідів, аби прояснити питання про довжину сусідів. Бо то є також ключовий момент, коли прораховується висота паркану. Ну, щоб не заглядали, курви...
Далі взяв би бідончик самогону, та пішов би до кума. Треба прорахувати силу дії свині на паркан, коли вона чухається. А кум десь чув таке чудернацьке слово, як сопромат...
Далі вибір матеріалу, вивчення прайсів, договори з підрядниками, смєта, дебет, кредит... Роботи непочатий край... А був би отой університет, прийшов би господар, заплатив би тисяч тридцять, і роки за два, ось воно, проект...
Ну, приватне господарство то таке... Нехай куркулі самі вирішують свої проблеми.
Зараз гостро стоїть питання про захист, та забезпечення умов для функціюнування державних закладів. Захисту державної людини від усіяких там просильніків, прохальників, та трєбоватєлєй усіх категорій. В цьому питанні паркан є чи не основним регулятором правових відносин між громадянином, та грьоба його маму, чиновником...
Без наукового підходу аж ніяк...
Приклад. Стоїть собі у Шахтарську, або Українську така собі занюхана фірма, як Собес. Як забезпечити нормальне функціювання цієї фірми. Аби ніхто не ходив, та не нудив – допоможіть... Та не відволікав від роботи...
От як прорахувати ступінь загрози робітникам фірми, та параметри паркану? Коли парканознавство та парканобудівництво, як отраслі вітчизняної науки, при попіредниках було вщент знищено...
А питання не таке просте, як з першого погляду. Кажу, як експерт. Будував штахетник навколо клумби. В темі. То ілюзорики вважають, шо будівництво паркану, то є така собі проста річ...
Критеріїв для визначення параметрів паркану дуже багато. По – перше. Визначити загрозу. Хто є потенційний порушувач спокою та благодєнствія чиновника.
Якщо це є горем прибита матір – одиначка, то достатньо причепити на дверях об’яву – “Ідітє в жопу, ми злі як собаки”...
А якщо, наприклад, очікується штурмовий напад дідуганів – льготників по проїзду в трамваї, то вже друга справа. Можна, наприклад, обсадити по периметру, навколо фірми в’юнкий крижовнік. Або просто живу ізгородь. Їжачки там будуть вити гнізда, і отой дурний дідуган ще подумає, а чи треба йому отуди лізти. А якщо афганці записалися на приьом, то вже біда. Треба думати про паркан...
А наука таки мовчить... А як чиновнику прорахувати ситуацію, та зрозуміти, де закінчується крижовнік, та починається паркан?...
А отой славнозвісний паркан навколо Ради?.. Який збудований без жодного проекту?
А ще зібралися будувати навколо кабміну... Знов таки, без проекту... І що з того вийде?..
Валяють отой паркан, що навколо Ради, кому не ліньки... А гроші народні. І отим валяльщикам парканів, аж ніяк не зрозуміло, що вони забирають гроші у пенсіонерів та вчителів. Бо пенсионєрські кошти насамперед підуть на ремонт паркану...
А з четвертого боку, як прорахувати параметри паркану, навколо тієї ж Ради, коли нема ніяких дисертацій науковців?..
А якщо будувати навколо Ради паркан заввишки у шість метрів, то якось воно і не по – европейські, якось воно по Пхеньянівські. Воно нам треба?..
А парканобудівна наука могла би дати багато відповідей на такі питання. Наприклад... Напруга, пущена по паркану, прямо пропорційна страхіттям можновладців, та хай би вони повиздихали оті всі підораси... Сімдесят шостий закон Ньютона...
А таки знов проблеми про напругу... Може, таки чорнобильцю і достатньо 380 вольтєй, а афганцю, може і чотири кіловольти по йух, коли він сердитий...
Повністю підтримую тавариша Азарова. Парканобудівництво, то вам не хухри – мухри. То є чинний регулятор відносин громодянина, та, шоб воно подохло, чиновника...
- Информация о материале
Да, постарел братан поэт -
Всё ждёт у входа со Свободой,
Темницы ж – крепче год от года,
И так уж скоро двести лет.
И баки уж совсем седые,
Глаза – эпохи пронеслись,
Где вы, смутьяны молодые,
Ужель совсем перевелись?
Из глубины тюменских руд
Качают нефть во зло державе,
Смердит Россия в злобной славе,
Соседи с мерзостью плюют.
Нет Наталей, а те, что майку
Рвут за тиранов на груди
И славят властолюбцев шайку -
От падших – Боже огради!
Боюсь, века придётся ждать -
Пока взрастит Свобода силу,
Пока Тандем сойдёт в могилу,
И вырастет младая рать.
Ну что ж, он вечен – подождёт,
Храня надменное терпенье,
Сто лет, плюс-минус поколенье,
И солнце над страной – взойдёт!
- Информация о материале
Посадят всех – ничтожного мента –
В цепи стоял – стрелять таких замало! -
Бухгалтершу – смотри, зараза та
Надбавку в гривню не «нарахувала»,
Ещё, наверно, сядет мелкий клерк –
Зачем авто купил для горсовета
За миллион!!! – вот мерзкий человек –
Мэр приказал? – а где бумажка эта?
Но Он - Отец, Герой, Отчизны сын –
Он – Памятник! – и кто ж его посадит? –
Почётный Украины Гражданин! -
Какая гнида на Гаранта гадит?
Богат как Крез, помпезен как король,
В Межгории, средь страусов и стразов,
Счета, охрана – пшла с дороги, голь! –
Средь золотых, в брильянтах унитазов
До склона лет Правитель доживёт -
Печерский суд Гаранта оправдает -
А как помрёт – простит его народ
И искренне над гробом зарыдает!
- Информация о материале
Страница 258 из 329
