Статьи

Чи стануть штрафи за нерозмитнені авто масовими після рішення Вищого адмінсуду?

Багатотисячні і навіть мільйонні штрафи за керування авто з іноземною реєстрацією — такі рішення останнім часом все частіше стали ухвалювати українські суди.

Перші справи почали доходити до вищих судових інстанцій. Напередодні Вищий адміністративний суд зобов'язав українця заплатити 420 тис грн та конфіскував його авто.

Ніхто не може назвати точну кількість машин на єврономерах або, як їх ще називають, «на бляхах», які їздять в Україні. Учасники автомобільного ринку називають різні цифри: від 300 тис до 1,5 млн.

Тепер це питання не можуть обійти навіть перші особи держави.

У травні президент Петро Порошенко заявив про намір ліквідувати всі незаконні схеми з ввезення авто з іноземною реєстрацією.

Прем'єр Володимир Гройсман був більш обережним у висловлюваннях, назвавши це питання неоднозначним. »Треба працювати, вести діалог, знаходити вихід з цієї ситуації, але тут треба бути дуже і дуже виваженими», — сказав він.

Хай там як, але проблема досі не вирішена, хоча у парламент протягом 2017 року вносився не один законопроект, покликаний її вирішити.

Чи стануть штрафи за нерозмитнені авто масовими та як вирішити цю проблему?

Що загрожує водіям «на бляхах»

Українці активно цікавляться, як придбати автомобіль з іноземною реєстрацією за порівняно невеликі гроші без сплати податків. «Схем» такого придбання пропонується чимало, але найбільш популярні дві.

Перша — найбільш проста і поширена — ввезти авто в режимі транзиту та порушити передбачені законом строки. Мовляв, один раз оштрафують і більше не зможуть.

За такою схемою українець оформляє автівку на спеціально створену фірму в Литві, яка «передає» йому право на користування легковиком за договором доручення на 50 років.

Термін перебування транзитної машини в країні становить п'ять-десять днів. Якщо більше, то на кордоні виписується штраф — 8,5 тис грн. На території України ніхто за машиною не ганяється — поліція не має доступу до баз ДФС, яка фіксує, які автівки перетинають кордон.

Друга — їздити на автівці друга-іноземця. За цією схемою громадянин ЄС завозить авто в Україну і передає її (насправді продає) з довіреністю покупцю-українцю.

Правда, через рік іноземець повинен вивезти своє авто з України і повернути його назад в Україну. Крім того, він зобов'язаний раз на півроку купувати у себе в країні поліс обов'язкового страхування і проходити техогляд.

При цьому в ДФС запевняють, що схем придбання транспортного засобу без сплати податків і зборів в Україні не існує.

«Будь-які дії з транспортними засобами іноземної реєстрації, що порушують чинне законодавство, вказують на те, що громадянин навмисно ухиляється від сплати податків», — пояснюють фіскали.

За вказане діяння Митним кодексом, а саме статтею 485 «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів», передбачене стягнення у вигляді 300% від суми несплачених податків.

Наприклад, пояснюють у ДФС, громадянин придбав автомобіль з об'ємом двигуна 1,6 л, бензин. За таке авто залежно від стану, пробігу та інших факторів необхідно сплатити під час митного оформлення 150-200 тис грн.

Тобто у разі фіксації працівниками управління боротьби з митними правопорушеннями таких фактів власнику автомобіля доведеться сплатити до бюджету 450-600 тис грн штрафу.

Якщо водій відмовляється платити, матеріали направляються до виконавчої служби і погашення штрафу здійснюється шляхом реалізації майна, що належить громадянину та його родині.

Це прецедент!

17 травня Вищий адміністративний суд України ухвалив перше рішення щодо водія авто з іноземними номерами, призначивши штраф у розмірі 420 тис грн і конфіскувавши машину.

Згідно з матеріалами справи, 17 березня 2015 року громадянин Азербайджану ввіз на територію України автомобіль Ford Tourneo в режимі тимчасового ввезення до одного року. Через рік було встановлено, що цим автомобілем керував українець. У нього була довіреність на право використання транспортного засобу на території України.

Вищий суд ухвалив, що громадянин України зобов'язаний сплатити 420 тис грн — 300% від несплаченої суми митних платежів.

Рішення одразу викликало велику кількість запитань. Головне — чи стане це явище масовим.

Один з керівників громадської організації «Авто євро сила» Олег Ярошевич у відеозверненні, яке було опубліковане відразу після появи новини про штраф, назвав цей випадок неприємним прецедентом та закликав водіїв бути обережними.

«Прецедент у силовиків є. Буде нелегко. Я не розумію, для чого це робить влада, для чого це роблять органи ДФС. Я так розумію, що якісь сили провокують конфлікт», — зазначив він.

Згодом в асоціації заспокоїли: «Водій сам винен, він здійснив два порушення, які й призвели до таких наслідків».

«Водій їздив на авто європейської реєстрації в режимі тимчасового ввезення і порушив термін. За рік він не забезпечив виїзд і заїзд авто назад за допомогою іноземця. У нього також з'явилася геніальна ідея: поміняти номери на машині на українські. Якби не ці порушення, людина б їздила нормально», — пояснює інший представник «Авто євро сили» Олександр Чернявський.

Не поділяє цю думку директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів Олег Назаренко: «У Вищому адміністративному суді створено прецедент, що митниця наклала штраф обґрунтовано. Якщо машину ввіз нерезидент, а їздить на ній резидент, це незаконно».

«Хоч у нас нема прецедентного права, але ми прекрасно розуміємо, що українські судді стежать за рішеннями Вищого адміністративного суду і в даному випадку це знаковий момент. Особливо знаковий для тих, хто досі думає, купити таку машину чи ні», — додає він.

Своєю чергою Чернявський вважає, що такі рішення допоможуть поліцейським вимагати хабарі у водіїв, посилаючись на це рішення суду.

Як вирішити проблему

«На місці судів я б карав не громадян, а організаторів таких схем, які розповідають українцям, що це все законно, та беруть гроші, щоб завезти авто», — каже Назаренко.

Компанії, які займаються продажем нерозмитнених авто, розповідають клієнтам, що ті стають власниками машин. Тим не менше, факт передавання грошей, як і перехід права власності на транспортний засіб, жодним чином не реєструється.

На ділі покупець просто отримує автомобіль і довіреність. Тобто юридично «покупець» не має до транспортного засобу жодного стосунку. Найчастіше машина належить якійсь іноземній фірмі, наприклад, литовській.

Назаренко відзначає, що у цьому й криється найбільша проблема. »Щоб оформити авто за законом, треба спочатку поїхати в Литву і засвідчити у нотаріуса договір купівлі-продажу. При цьому литовська фірма, яка володіє авто, повинна сплатити податки», — пояснює він.

«У зв'язку з цим у мене є побоювання: навіть якщо депутати ухвалять рішення про легалізацію, то ці фірми замість оформлення договорів купівлі-продажу і сплати податків просто зникнуть», — додає Назаренко.

Адвокат Максим Лазарєв пояснює, що закон не забороняє їздити на автомобілі з іноземною реєстрацією, але всі схеми ввезення таких транспортних засобів є «сірими».

«Якщо водія авто з іноземними номерами затримує поліція, йому необхідно пояснити, що він лише керує даним транспортним засобом на таких-то умовах і показати документи, які це підтверджують. Якщо водій буде доводити, що це його авто, поліцейський може викликати митника, який буде змушений скласти протокол про порушення митного кодексу», — каже він.

Назаренко вважає, що проблему нерозмитнених авто слід вирішувати шляхом зниження податків на імпорт, тоді й не доведеться вигадувати схеми.

На початку 2016 року у Верховній Раді був зареєстрований проект закону №5567, покликаний врегулювати використання автівок, що потрапляють до України за різними нелегальними схемами. Ініціювали акт 95 депутатів з різних фракцій.

У березні законопроект був відхилений профільним комітетом парламенту, оскільки він «суперечить рівності громадян, що придбали авто із сплатою всіх податків».

Депутати пообіцяли розробити інший документ, який амністує тимчасово ввезені авто, але віз і нині там. Кількість таких машин зростає, і проблема набуває загрозливих масштабів.

Информация о материале

Опубликовано: 07 августа 2017

Президент Украины Петр Порошенко подписал изменения в Госбюджет на 2017 год, которые касаются в основном выделения дополнительных средств на различные социальные программы. О том, почему никто не говорит правду о происхождении этих средств, «Апострофу» рассказал эксперт МЦПИ Павел Бульдович.

Петр Порошенко ожидаемо подписал изменения в Государственный бюджет на 2017 год. Почему ожидаемо? Потому что этот документ фактически был не политизированным, там было мало политических нюансов, поэтому он прошел без особых скандалов. Единственное, когда голосовали изменения в Раде, там возникла целая эпопея, поскольку группа, приближенная к Порошенко, – группа Игоря Кононенко была против голосования, если изменения в бюджет не внесут норму о возмещении НДС украинским экспортерам облигациями, то есть не живыми деньгами, а облигациями. Почему? Потому что фирма, которая занимается облигациями, это фирма [главы НБУ Валерии] Гонтаревой, там 50% дисконт. Если бы эта норма прошла, то приближенные к Порошенко люди получили бы около 2 миллиардов гривен прибыли. Но парламент не принял эту норму.

На самом деле, эти изменения были инициированы правительством [Владимира] Гройсмана еще в мае этого года. Их главная цель – сбалансировать расходную и доходную часть бюджета, а также направить больше средств на финансирование приоритетных социальных и экономических сфер. Собственно, сам Порошенко и Гройсман называли такие приоритетные сферы: дополнительное финансирование субсидий, фонда энергоэффективности. Львиная доля средств, которые получил бюджет в результате перевыполнения плана – 14 миллиардов пойдет на финансирование субсидий. Также средства пойдут на финансирование медицины, в частности Академии медицинских наук, сельской медицины – примерно 4 миллиарда и на реконструкцию и строительство дорог. Кроме того, будут дополнительно профинансированы оборонный сектор и МВД. Также были внесены очень важные изменения, которые касаются увеличения предельного государственного долга. Почему это важно? Мы знаем, что сегодня существует необходимость докапитализировать национализированный ПриватБанк более чем на 100 миллиардов гривен. Поэтому эта норма была важна для сохранения макрофинансовой стабильности.

Какие политические причины и последствия этих изменений? Если вы заметили, то эти изменения социально ориентированы, это увеличение социальных расходов, в том числе повышение пенсий. Безусловно, это важно, однако очевидно, что это делается для постоянной культивации поддержки власти среди общества. Все это для того, чтобы власть могла щеголять определенными социальными результатами, а поддержка в обществе росла.

Интересно, каковы источники дополнительных поступлений в бюджет. Сам президент утверждает, что этими источниками являются детенизация экономики и борьба с коррупцией. Он хвалит ГПУ, мол, благодаря ее работе удалось пополнить бюджет более чем на 1 миллиард долларов – возврат средств [беглого экс-президента Виктора] Януковича. Однако вспомним, что спецконфискация на сумму 1,5 миллиарда долларов была предусмотрена в проекте бюджета на 2017 год, то есть перевыполнить бюджет этим поступлением было невозможно.

Также сложно говорить о детенизации. В свое время первый вице-премьер-министр – министр экономического развития и торговли Украины Степан Кубив утверждал, что основанием для перевыполнения бюджета стал рост экономики в 1 и 2 квартале. То есть уже мы видим определенные разномыслия. Это означает, что никто не говорит правду.

Реально же основаниями для перевыполнения бюджета стали поступления с таможни. Еще в январе они начали стремительно возрастать, и фактически это – базовый источник дополнительных поступлений. Очевидно, что здесь президент прибег к похвале подконтрольных ему структур – ГПУ в этом случае, и были озвучены правдоподобные причины этих изменений, хотя, безусловно, они важны для общества.

Информация о материале

Опубликовано: 07 августа 2017

В 2014–2015 гг. топливный рынок Украины пережил болезненное пике. Война, потеря территорий, падение промышленного производства и покупательной способности населения привели к обвалу потребления бензинов и дизельного топлива почти на 22%. В 2016-м рынок оттолкнулся ото дна и показал рост на 9%. В первом полугодии 2017-го объемы стабилизировались, а структура рынка продемонстрировала ряд интересных тенденций.

В 2016–2017 гг. доминируют две тенденции в потреблении — стабильное падение продаж бензинов и рост потребления ДТ. Это наглядно показывает оживление экономики (подъемом это пока назвать сложно), поскольку рост потребности в дизельном топливе стимулирует преимущественно промышленность. В январе—июне 2017-го «дизельный» рынок вырос на 2,5%, до 2,57 млн т, тем самым компенсировав снижение баланса бензинов (-7,5%). Но это не значит, что суммарное потребление моторных топлив осталось прежним.

Из жидкости — в газ

Впрочем, не совсем правильно говорить, что потребление бензина упало, скорее, превратилось в сжиженный газ. По результатам 2016 г., объем продаж автогаза сравнялся с показателями по бензину (в литрах), а по итогам первого полугодия текущего года вырвался вперед. Все просто: газ дешевле бензина почти в 2,5 раза, а это сулит ускоренный возврат средств, вложенных автовладельцами в газобаллонное оборудование. И так три года подряд.

В итоге продажи бензина в 2017 г. по сравнению с докризисным 2013-м обвалились на 41%, до 972 тыс. т. А продажи пропан-бутана выросли на 85%. Когда-то это казалось фантастикой, теперь это реальность.

Уверенное вхождение сжиженного газа в число массово используемых моторных топлив позволяет взглянуть на национальный баланс иначе. Благодаря росту поставок газа и ДТ, рынок вырос до 4,29 млн т, что на 1,5% больше показателя 2016 г. (см. рис. 1). И это уже говорит о том, что драйверами подъема выступает не только промышленность, но и население.

В плену российской нефти

В 2016 г. структура поставок претерпела важные изменения. Центральное место среди них принадлежит запуску в июне 2016-го нефтепродуктопровода «Прикарпатзападтранс», по которому начата прокачка российского дизтоплива. Качество Евро-5, грамотно выстроенная система продаж и гибкое ценообразование сделали свое дело. По результатам шести месяцев 2017 г. в Украину поступило 618 тыс. т «трубопроводного» дизтоплива, или почти 24% от общего объема рынка.

Российский продукт потеснил лидеров рынка белорусов. В 2017 г. они потеряли 14%, но все равно сохранили за собой первую строчку в рейтинге источников поставок. Мозырский и отчасти Новополоцкий заводы отправили в Украину 1,2 млн т и закрепили за собой половину рынка. Согласитесь, более чем достойный результат.

Но белорусов волнуют не только и не столько объемы. Российский продукт ударил по ценам, которые за истекший год снижались дважды и потеряли около 15 долл. на тонне.

Рынок замер в ожидании результатов недавно объявленного «Белорусской нефтяной компанией» тендера на поставку в Украину 1 млн т дизтоплива в течение ближайшего года.

«Мы ожидаем, что дифференциалы на белорусский продукт должны упасть на 10–15 долл./т относительно текущих контрактов. В противном случае рынок станет больше брать из трубы, там возможности неограничены», — рассказал один из трейдеров на условиях анонимности.

Зато нечего бояться «сябрам» на бензиновом фланге — конкурентов здесь у них практически нет. Особенно если речь о бензине А-92, который европейские заводы уже перестали выпускать. Поэтому Мозырский НПЗ остается недосягаемым лидером с долей в импорте 82% и в общем балансе 49%.

Продолжает уверенно терять свои позиции в Украине польский «Орлен». Поставки с Плоцкого НПЗ в Польше упали вдвое (суммарно до 1% рынка), из Литвы — остались на прежнем уровне (около 7%).

Постепенная утрата рыночных позиций в Украине обусловлена, прежде всего, переориентацией «Орлена» на обеспечение внутреннего рынка Польши, где возник острый дефицит дизельного топлива. Это, в свою очередь, связано с ликвидацией польскими властями почти 30-процентного теневого сегмента дизельного рынка, наполняемого многие годы импортом без уплаты НДС. На ликвидацию «дыры» в объеме около 6 млн т дизтоплива в год сегодня брошены все силы польского концерна, высасывающего все ресурсы не только с польского, но и своего литовского НПЗ в Мажейкяе.

Несмотря на относительную дороговизну, удерживают свою долю рынка поставки с моря. В январе—июне 2017 г. импорт танкерных партий бензина и ДТ составил 260 тыс. т, что даже на 1% выше прошлогодних показателей.

Увеличение поставок по трубе и падение цен на поставки с севера ограничили ареал распространения «морского» импорта приморскими регионами, хотя ранее он «добивал» до Днепра, Кропивницкого, Запорожья и Винницы (рис. 2).

Производитель берет свое

В прогнозах на 2017 г. украинским нефтеперерабатывающим заводам отводилась особая роль. Уже было известно о намерениях Кременчугского НПЗ группы «Приват» нарастить переработку за счет 1,3 млн т азербайджанской нефти. Старт получился тяжелым, и пока программа идет с отставанием от графика. За полгода «Укртатнафта» получила 386 тыс. т каспийской нефти, что существенно ниже ожидаемых объемов. Тем не менее контролируемый группой «Приват» завод в Кременчуге нарастил производство нефтепродуктов на 15% (638 тыс. т).

Увеличение переработки нефти на «Укртатнафте» полностью зависит от способности «Привата» эффективно продать увеличенные объемы топлива. Пока очередь не выстраивается. «Генералитет» днепропетровской группы утратил былую прозорливость и опоздал с решением наращивания производства на пару лет. Сейчас конкуренция на рынке усилилась, что уже привело к падению цен, и, как уже отмечалось применительно к белорусам, в ближайшее время приведет еще к большему их падению. В итоге рентабельность переработки снижается.

Ко всему «Приват» никогда не продавал, он только покупал, поэтому выстраивание сбыта идет с большим скрипом. Клиент требует гибкого, оперативного и уважительного отношения, тогда как «приватовцы» привыкли смотреть на коллег по рынку несколько свысока.

Вот с чем нет проблем, так это с сырьем. В «Сокаре» заверяют, что готовы выполнить поставки сырья в полном объем и даже больше. Например, «комом», но прошла пробная поставка иранского газового конденсата.

«Только спустя шесть месяцев таможенники признали, что мы привезли конденсат, а не продукт переработки. Этот вопрос (таможенное оформление. — Авт.) решался на уровне губернатора Одесской области и… посла Азербайджана в Украине», — сетует представитель компании «Сокар Трейдинг».

Одним из получателей азербайджанской нефти и иранского конденсата может стать «Укргаздобыча» (УГД), которая уже обозначила такой интерес. Недавно она купила 5 тыс. т легкой нефти из запасов «Укртранснафты».

Дополнительное сырье УГД точно понадобится. По итогам первого полугодия, Шебелинский газоперерабатывающий завод снизил выпуск бензинов и ДТ (на 29%). Второе полугодие обещает быть более результативным еще и в силу постепенного роста добычи газа, что попутно сопровождается повышением производства газового конденсата — ключевого сырья для «Шебелинки».

Доля украинских нефтепродуктов в 2017 г. увеличилась до 21%, и есть все возможности для дальнейшего роста. Сырье для этого есть, необходимы эффективная продажа и немного везения (рис. 3).

Новые лица

Произошли видимые изменения и в составе поставщиков. Лидером по импорту нефтепродуктов остается группа компаний WOG, которая завезла за полгода 475 тыс. т бензинов и ДТ. Но это на 11% ниже прошлогоднего результата, что свидетельствует о продолжающемся кризисе в компании. В лучшие времена луцкая компания заводила за полгода до 1 млн т нефтепродуктов. На днях WOG покинул глава трейдингового направления Владислав Войтенко, что одни источники связывают с уменьшением потребности в закупках, другие — с проблемами финансирования таковых (см. табл.).

Рейтинг импортеров за первое полугодие 2016–2017 гг., тыс. т

«Галнафтогаз» (управляет сетью ОККО) занимает вторую строчку в рейтинге импортеров (364 тыс. т) и первую — по поставкам бензинов (141 тыс. т). Однако компания также недосчиталась 5% объемов. Прежде всего, это можно связать с упомянутой переориентацией автомобилистов на сжиженный газ. И если на ОККО их влекло качество бензина, то после установки газа главным жизненным ориентиром становится цена. За ней едут на нелегальные «подзаборные» заправки, предлагающие привлекательные «безналоговые» цены.

Изменения произошли на третьей строчке рейтинга. Компанию «БНК-Украина» сменила компания «Анвитрейд» — эксклюзивный оператор автомобильных отгрузок «трубопроводного» дизтоплива (217 тыс. т). Помимо традиционных пунктов налива топлива в Новограде-Волынском (Житомирская обл.) и Смыге (Ровненская обл.), в июне оператор начал отгрузки с закарпатских Дубриничей. Отсюда начались и поставки бензовозами на экспорт.

Первое полугодие всегда менее динамично по сравнению со вторым, на которое приходится сезонный пик потребления топлива. Пересмотр контрактов на белорусские нефтепродукты, потенциал увеличения переработки на украинских НПЗ и неограниченные возможности «дизельной» трубы — все это позволяет безошибочно прогнозировать крайне насыщенный период для украинского топливного рынка.

Информация о материале

Опубликовано: 07 августа 2017

Із 1 серпня 2016 року в Україні остаточно запрацювала система електронних державних закупівель «ProZorro». Країна забула про «паперові» торги. У зацікавленої громадськості з'явилася можливість моніторити навіть найдрібніші угоди селищних рад щодо закупівлі товарів, послуг та робіт. Замовники теж перестали витрачати час на офлайн-проведення закупівель. Головні принципи системи «ProZorro» - все має бути публічно та в онлайн-режимі. Будь-яка фірма з будь-якої області України може зайти на будь-який тендер в країні. Система мала сказати «Ні» договорнякам на тендерах. Але чи сталося це насправді?

А насправді залишилося дуже багато тендерів «для своїх», куди так само приходять виключно ті, хто раніше сидів в державних закупівлях. Багаторічні фаворити замовників також переважно залишилися на своїх місцях. Галузі з мільярдними оборотами, міністерства, державні підприємства та міста залишились зі «своїми» постачальниками. Також не набагато меншим став і відсоток тендерів, на яких не зустрінеш надмірні (дискримінаційні) вимоги в тендерній документації, безпідставні дискваліфікації або змову між учасниками закупівлі або учасниками та замовником.

Звісно, що це обумовлює завищення вартості закупівель. І усе це притаманне комунальним підприємствам та установам у Харкові. Однак є ще один спосіб переплати на закупівлях, який організації, підприємства та установи, підпорядковані Харківській міськраді, полюбляють, мабуть, найбільше – це свідоме завищення очікуваної вартості закупівлі.

Очікувана вартість закупівлі – це максимальна сума коштів, за яку замовник розраховує придбати товар чи послуги або замовити роботи. Учасники торгів, приходячи на аукціон, формують свою первісну пропозицію, спираючись саме на очікувану вартість закупівлі. Наприклад, у Львові планують купити автомобіль для потреб мерії і виставляють очікувану вартість 1 мільйон гривень. У Харкові планують купити абсолютно такий самий автомобіль для потреб мерії і виставляють очікувану вартість у 2 мільйони гривень. Не важко здогадатися, що учасники не будуть проти запропонувати Харкову придбати в них такий автомобіль за 1,9-2 млн грн, а Львів в цей час придбає такий автомобіль за 0,9-1 млн грн. Якщо замовник свідомо завищує поріг очікуваної вартості, то учасники тим більше не будуть цьому противитися. Практично завжди остаточна пропозиція переможця торгів буде настільки дорожчою, наскільки завищеною є очікувана вартість від замовника.

Це здається тим більше дивним, коли система «ProZorro» дозволяє подивитися протягом однієї хвилини – хто, де і за скільки раніше купував той чи інший товар, роботи, послуги. Тож Depo.Харків підготували ТОП-5 тендерів, на яких харків'яни втратили десятки мільйонів гривень лише тому, що чиновники міськради та комунальних підприємств вирішили виставити захмарну очікувану вартість.

І. Спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» придбало у ТОВ «Констракшн Машинері» екскаватор-навантажувач JCB 3CX Sitenaster за 2,478 млн грн, виставивши очікувану вартість - 2,5 млн грн.

Абсолютно такі ж чотири екскаватори-навантажувачі з абсолютно ідентичними характеристиками ПАТ «Укргазвидобування» (філія «Шебелинкагазвидобування») придбало у того ж ТОВ «Констракшн Машинері» по 1,69 млн грн (з ПДВ), виставивши очікувану вартість – 2,3 млн грн.

На фото тут і нижче ціни вказані без ПДВ, тому остаточна вартість, вказана в тексті, вища - ред.

Один і той же постачальник, але ціна майже на 800 тис. грн відрізняється. На торгах СКП «Харківзеленбуд» конкуренції не було (ТОВ «Альфатех» та ТОВ «Констракшн Машинері» апріорі визначили між собою переможця), на торгах ПАТ «Укргазвидобування» (Філія «Шебелинкагазвидобування») було 7 конкурентів і ТОВ «Констракшн Машинері» довелося під час аукціону на кожному ексакаваторі-навантажувачі «скидати» по 162,5 тис. грн.

Аналогічно КСП «Харківзеленбуд» переплатило і на закупівлі мінінавантажувача JCB 260 HF, виставивши на нього очікувану вартість також 2,5 млн грн. Угоду уклали з тим же ТОВ «Констракшн Машинері» на суму 2,46 млн грн.

У цей же період ТОВ «Констракшн Машинері» поставляє до Овруцької міської ради Житомирської області мінінавантажувач JCB 225 HF (еквівалент JCB 260 HF) за 1,395 млн грн при очікуваній вартості – 1,4 млн грн).

ІІ. Комунальне підприємство «Харківводоканал» закупляє два автомобілі: муловсмоктувальний КО-503 ІВ-12 на шасі МАЗ-5340С2 та каналопромивочний КО-503КП-12 на шасі МАЗ-5340С2.

На обидві закупівлі КП виставило однакову очікувану вартість – 3,8 млн грн, що на 1-1,2 млн грн більше, ніж очікувана вартість в усіх інших містах України на такі ж автомобілі.

У Харкові переможцем аукціону на поставку каналопромивочного автомобіля стало ТОВ «Відновлення інженерних систем» з пропозицією 3,2 млн грн, в той час як КП «Дніпроводоканал» в листопаді 2016 року придбав 3 ідентичні автомобілі по 2,7 млн грн при очікуваній вартості – 2,7 млн грн.

Переможцем аукціону на поставку муловсмоктувального автомобіля стало ТОВ «Спецтехніка+» з пропозицією 3 млн грн, в той час як КП «Бориспільводоканал» у травні 2017 року такий самий муловсмоктувальний автомобіль придбав за 2,63 млн грн (з ПДВ) при очікуваній вартості – 2,65 млн грн.

ІІІ. На цей раз вже СКП «Харківзеленбуд» потрапив до рейтингу не в якості замовника, а в якості переможця торгів. Департамент комунального господарства Харківської міськради уклав угоду з СКП «Харківзеленбуд» щодо догляду за об'єктами зеленого господарства міста Харкова на загальну суму 45,38 млн грн при очікуваній вартості – 50,71 млн грн.

Працівники Департаменту Олексія Богача в ДКТ примудрилися прописати річний загальний обсяг очищення газонів від опалого листя та гілля втричі більший, ніж площа міста Харкова. Також річний обсяг викошування газонів газонокосаркою в 6 разів більший, ніж площа міста. З урахування цих «космічних» обсягів робіт була і «намальована» очікувана вартість в 50,7 млн грн.

IV. Комунальне підприємство «Тролейбусне депо № 2» закупило 10 вживаних чеських тролейбусів у MVO Invest s.r.o. на загальну суму 19,95 млн грн. Вартість придбання одного вживаного тролейбуса склала майже 2 млн грн при очікуваній вартості – 2 млн грн.

У квітні 2017 року КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради придбало два подібні тролейбуси по 636 тис. грн за одиницю при очікуваній вартості 1,3 млн грн за два тролейбуси.

У жовтні 2016 року в Херсоні вживані чеські тролейбуси придбали по 1,12 млн грн при очікуваній вартості – 1,17 млн грн. У вересні 2016 року в Запоріжжі вживані тролейбуси придбали по 1,01 млн грн при очікуваній вартості – 1,05 млн грн.

Як повідомляє «Харківський антикорупційний центр«, Слобідський відділ поліції ГУНП в Харківській області на початку липня вніс з приводу цих закупівель відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (незаконне привласнення або заволодіння майном).

V. Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» придбало у ТОВ «Технології Електротранспорту» 5 кузовів трамвайного вагону за 41,99 млн грн.

Один кузов трамвайного вагону з частково низьким рівнем підлоги та електронною транзисторно-імпульсною системою управління коштував Харкову 8,4 млн грн (з ПДВ) при очікуваній вартості – 8,52 млн грн.

У березні 2017 року Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» придбало у ТОВ «Політехносервіс» абсолютно ідентичні 4 кузови трамвайного вагону за 17,38 млн грн. кожен кузов при очікуваній вартості у 4,35 млн грн обійшовся Запоріжжю у 4,34 млн грн. Тобто майже вдвічі дешевше, ніж у Харкові.

Харківська місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження за вказаними фактами. Посадовцям КП «Салтівське трамвайне депо» за ч. 1 ст. 191 КК України загрожує до 4 років позбавлення волі.

Напевне, доцільно цитувати класика місцевого самоврядування України, мера Харкова Геннадія Кернеса: «Майданчик «ProZorro» відкритий для всіх, він без кордонів, я нікому не симпатизую, я не проводжу ці тендери».

Треба визнати, що завищення очікуваної вартості закупівлі - це проблема не тільки установ, організацій та підприємств, які підпорядковуються Харківській міськраді. Наприклад, державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» придбала лапороскопічний хірургічний комплекс у ТОВ «Фірма «Контакт» вартістю 1,79 млн грн при очікуваній вартості – 1,8 млн грн. Єдиним конкурентом переможця було ТОВ «Медікалгруп-Україна».

У той же час Військово-медичний клінічний центр Західного регіону придбав через аукціон лапороскопічний хірургічний комплекс з такими самими характеристиками на 600 тис. грн дешевше. При очікуваній вартості - 1,2 млн грн конкурентами на цих торгах були ті самі «Медікалгруп-Україна» та ТОВ «Фірма «Контакт».

Информация о материале

Опубликовано: 07 августа 2017