Статьи
Две запряженные с разных сторон лошади никогда не сдвинут телегу с места.
Плечи натрут, а воз и ныне там. Мы всей страной в этой телеге, нервничаем, подгоняем, переживаем, что сбились с пути. А колёса все сильнее увязают в грязи.
Бизнес протестует против коррупции. Искренне, яростно, убежденно. Но напомните хотя бы один случай, хотя бы один скандал, когда депутат не имевший никогда своего бизнеса, явился бы в салон дорогих часов, а его оттуда выставили? Погнали, попросив купить в другом месте, где не так щепетильны к деньгам. Не бывает такого. Невозможно такое.
Я знаю достаточно много людей, о которых с уверенностью могу сказать, что они не начнут красть, попав во власть. Слишком гордые. Некоторые, в том числе поэтому и отказываются попадать. Не хотят работать за копейки, не хотят вертеться в схемах. Но это максимум! Максимум, который мы можем из себя выжать, и то, не все, далеко не все.
Не украсть лично. А этого мало. Всегда украдёт другой, и будет прав. По-своему.
Ибо если это не сделает он, то это сделает третий, четвертый, пятый. Но остановить этих третьих и четвертых, и пятых, можно только одним образом. Не наживать с украденного. Мы сами отмываем им деньги.
Да-да, именно мы. Мы превращаем вытащенные из-под матрасов украденные миллионы в дома, рестораны, яхты и отели, шубы и украшения, автомобили. «Выигранные в лотерею» или «подаренные родственниками», «купленные по случаю у незнакомца». По сходной цене. В этой то цене вся соль. Как только мы в ней сошлись, ловушка захлопнулась. Мы крадём вместе с ними. Обналичиваем украденное.
Но при этом мы против коррупции. Просто осталось три вечерних платья. Нераспроданных.
- Информация о материале
В свое время Дмитрий Вовк, председатель Национальной комиссии, осуществляющий государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), назвал схему «Роттердам+« «неплохими чаевыми» для тепловой генерации.
Теперь НКРЭКУ как непредвзятый клиент в ресторане «Украина» приготовила не менее щедрые «чаевые» и для других «официантов», а именно — владельцев облэнерго. На 30 миллиардов гривен.
Вот только Нацкомиссии не следует забывать, что они «едят» не за свои деньги, а за деньги налогоплательщиков и тарифы, поэтому со щедростью чаевых следует быть осторожнее. Ведь дело в том, что чаевые — это вознаграждение: вы оставляете их для тех работников, которые вас качественно обслуживали, а не для тех, которые за час даже не соизволили к вам подойти.
Карета и тыква
В повестке дня Нацкомиссии стоит вопрос обеспечения владельцев облэнерго гарантированной прибылью в 30 млрд грн в рамках так называемого RAB-тарифообразования (стимулирующего тарифообразования).
RAB (regulatory asset base) как тарифная методика впервые была внедрена в Великобритании и уже более 20 лет широко применяется в Европе. Причем не только для электрических сетей, но и для других видов инфраструктуры, преимущественно транспортной (метро, аэропорты).
Суть RAB-тарифообразования проста. Государство хочет, чтобы частные компании, являющиеся содержателями определенной инфраструктуры, вкладывали собственные средства в ее модернизацию.
Для того чтобы это произошло в добровольном порядке, инвестора, конечно же, необходимо экономически заинтересовать (то есть простимулировать). Поэтому государство гарантирует возвращение определенного процента из этой вложенной суммы инвестору при условии надлежащего выполнения им модернизационной работы. Эту работу, конечно, надо мониторить согласно определенным четко очерченным стандартам.
Соответственно, все удовлетворены. Государство экономит деньги, поскольку не проводит всю модернизацию инфраструктуры за собственные средства. А инвестору в обмен на его старания обеспечиваются денежные выплаты, которые фактически становятся для него гарантированной прибылью в будущем, независимо от конъюнктуры рынка. Таким образом, стимулирующее регулирование создает условия для ведения честного бизнеса и параллельно позволяет защитить потребителя, которому обязаны предоставить качественную услугу.
Но, несмотря на положительный иностранный опыт, подобные светлые намерения, к величайшему сожалению, вызывают у многих специалистов абсолютно обоснованное беспокойство. И проблема не в самом подходе как таковом, а в отдельных нюансах его реализации, предлагаемых Нацкомиссией (энергетическим регулятором). Ведь за последние два года мы все уже хорошо поняли, что кареты международных методик регулирования тарифов, которые должны были бы везти нас в экономический дворец процветания, в наших реалиях почему-то всегда превращаются в старую добрую украинскую тыкву.
Забыть все и любить опять?
Что же нам предлагает энергетический регулятор? Он нам говорит: забудьте о тех копейках, которые заплатили олигархи за активы, построенные за деньги украинцев как налогоплательщиков. Государственный бюджет в действительности получил мизерную сумму по сравнению с реальной стоимостью этих активов именно из-за позорной распродажи самых крупных активов облэнерго, начавшейся во времена Кучмы—Лазаренко и продолжившейся во времена Виктора Януковича.
Посмотрим внимательно на суть проблемы. Регулятор (НКРЭКУ) предлагает перевести на RAB-тарифообразование 11 облэнерго, таких, как «Полтаваоблэнерго», «Винницаоблэнерго», «Черниговоблэнерго», «Киевэнерго», «Днепроблэнерго» и др. Если посмотреть, сколько в целом было заплачено за эти активы, то мы увидим мизерно несправедливые суммы. Например, в 2012 г. «Винницаоблэнерго» приватизировали за 0,35 млрд грн, «Днепроблэнерго» — за 1,3 млрд грн. Относительно недавно Фонд госимущества пришел к выводу, что на сегодняшний день такая оценка этих активов не является объективной, и переоценил «Винницаоблэнерго» в 8,2 млрд грн и «Днепроблэнерго» — в
13 млрд. Как видим, прирост от цены приватизации в 23 раза и в 10 раз, соответственно. Арифметика получается следующей. Общая сумма переоценки всех активов может достичь более 210 млрд грн. Соответственно, ежегодный RAB-тариф составит 26 млрд грн. Дополнительно владельцы облэнерго будут получать прибыль в размере 5 млрд грн от амортизации на переоцененные активы. Подытожим, и у нас получается 30 млрд грн дополнительной прибыли.
Логичный вопрос: почему никто не ставит как условие внедрения RAB-тарифа для нынешних собственников облэнерго требование, чтобы они доплатили до рыночной стоимости те деньги, которые раньше недополучил государственный бюджет, то есть фактически недополучили граждане? Только при условии, что владельцы облэнерго, такие, как Суркис, Григоришин, Ахметов, Коломойский, доплатят до рыночной стоимости, они будут иметь право требовать от государства гарантированную прибыль в виде RAB-тарифа, предлагаемая ставка которого составляет 12,5%.
Синица = журавль
НКРЭКУ, несмотря на переоценку ФГИУ, теперь нам говорит, что на любые инвестиции будут применять ставку доходности в 12,5%. И абсолютно неважно, бывшие ли это инвестиции, которых кот наплакал, или будущие, которых планируют (теоретически) привлечь очень много. Получается, государству абсолютно безразлично, сколько инвестор вложил в прошлом и собирается ли вкладывать в развитие инфраструктуры в будущем, ведь все должны получать одинаково. То есть «стимулирующее тарифообразование» в действительности не создает никакого стимула к увеличению вложения средств в модернизацию инфраструктуры. Синица 2000-х в руке (с шишом?) приравнена к журавлю в небе 2010–2020-х. Но прилетит ли этот журавль вообще?
Подобный скепсис разделяют многие специалисты. В частности, на одном из заседаний парламентского комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса представитель Минэкономразвития и торговли четко отметил, что их позиция заключается в том, что RAB-тарифообразование может применяться только и исключительно для новых инвестиций.
Поэтому возникает вопрос: а какую тогда цель преследует энергетический регулятор?
К тому же, если мы сравним 12,5% со средней ставкой по депозитам в коммерческих банках в Украине по состоянию на сегодняшний день, то увидим, что эти ставки колеблются от 15 до 17%. Поэтому 12,5% никакого нормального инвестора, а тем более западного, не заинтересуют с точки зрения возможного вложения новых инвестиций в эти активы. К тому же иностранцы не поймут, почему у нас на монопольном рынке ставка, которая сопоставима с учетной ставкой Национального банка Украины и ниже ставки по депозитам коммерческих банков.
Суммарно из этого следует, что при таком варианте внедрения RAB-тарифа цель привлечения иностранных инвесторов в отечественную электроэнергетическую отрасль достигнута не будет, потому что им это будет неинтересно с точки зрения бизнес-перспектив. Потому что проще и прибыльнее просто положить деньги на депозит.
За чьи празднуем?
Думаю, нетрудно догадаться, что такой подход к применению «стимулирующего тарифообразования» приведет исключительно к обогащению нынешних олигархов. Подчеркиваю, что речь идет о дополнительной сумме в 30 млрд грн, которую они будут получать ежегодно. У нас просто будет что-то наподобие нового «Роттердама+», новой завышенной абонплаты для потребителей, или «трансформаторов Григоришина», ведь все эти решения принимались исключительно в интересах существующих монополистов. То есть олигархов, которые смогут окончательно расслабиться, конкурируя только между собой длиной телефонных списков своих друзей при власти, а не продуманными инвестиционными проектами в борьбе за потребителя.
Какие это будет иметь последствия? Уже даже председатель НКРЭКУ Дмитрий Вовк говорит, что тарифы на электроэнергию увеличатся на 10%, что в действительности может привести к росту на 30%. И здесь возможны три варианта, на кого переложат это дополнительное бремя. Первые две возможности, состоящие в перекладывании всего бремени на население или распределении дополнительной суммы между населением и промышленностью, не выглядят слишком вероятными. Дело в том, что у власти все же есть понимание того, что лучше лишний раз не давать украинцам еще одного явного повода для недовольства за год до официального старта очередной предвыборной кампании.
Поэтому, скорее всего, все затраты снова лягут на плечи промышленности. Но при этом мы также должны понимать, что при росте цены на электроэнергию для промышленности это автоматически приведет к увеличению перекладывания этих дополнительных затрат на стоимость их конечной продукции, которые все равно будут оплачивать украинцы. Именно поэтому такой подход является абсолютно несправедливым, и его нельзя допустить, потому что это будет очередной схемой, как обобрать людей в пользу олигархов.
Кричащее отсутствие предпосылок
Также мы должны понимать, что с учетом международной практики RAB-тарифы вводятся при наличии двух ключевых условий. Первым из них является макроэкономическая стабильность в стране. Нет примеров внедрения такой методологии в странах, где ставка инфляции больше 10%. Отечественная ставка инфляции превышала эту границу и в прошлом году, и в позапрошлом. В 2017 г. она также больше 10%. На следующий год ставка планируется на уровне 7%, но вероятность достижения этой цели выглядит неубедительно, особенно с учетом того, какой курс закладывает сегодня правительство в проекте бюджета на 2018 г.
Вторым условием для внедрения RAB-тарифа является доверие потребителей к энергетическому регулятору, который должен выполнять свою ключевую функцию — защищать интересы потребителей. Но репутацию НКРЭКУ поставили под сомнение ряд его противоречивых решений в течение трех последних лет, самыми одиозными из которых стали те, которые касались «трансформаторов Григоришина», «Роттердама+», непрозрачности и необоснованности принятия решений о введении абонплаты для населения. Все это вместе свидетельствует об отсутствии доверия к сегодняшнему составу Нацкомиссии.
Более того, у НКРЭКУ нет в распоряжении надлежащих инструментов, чтобы качественно контролировать процесс выполнения инвестиционных программ соответствующими компаниями — с точки зрения качества поставки услуги для населения. Чем дальше, тем чаще мы видим и слышим о случаях аварийного отключения от электросетей, и нет реальных действенных инструментов, чтобы предотвращать это.
Даже больше, в таких экстренных случаях права граждан остаются незащищенными. Например, если в развитых странах происходят подобные отключения, то существуют четкие правила компенсации затрат населению, которые оно несет вследствие этих внеплановых аварийных отключений. У нас же люди абсолютно бесправны: они могут оставаться день или два без электроэнергии, но при этом не иметь абсолютно никакого права требовать компенсации от тех компаний, которые должны были бы обеспечивать бесперебойное электроснабжение.
И, что самое важное, мы не видим, чтобы энергетический регулятор именно тут занимал проактивную позицию, чтобы: а) отслеживать подобные случаи; б) отстаивать интересы потребителей и требовать от соответствующих компаний-лицензиатов компенсаций за такие отключения; в) забирать лицензии у таких лицензиатов в случае, если подобные отключения становятся системными.
Справедливость как главный вывод
Выводы из этой ситуации с предлагаемым RABством очень простые.
Символическая формула, согласно которой нынешние собственники облэнерго должны просчитывать свои перспективы на дополнительный гарантированный государством доход, должна быть следующей:
достижение справедливости в виде справедливого ценообразования на активы
+
готовность нынешних собственников доплатить до рыночной цены за те активы, которые они фактически «прихватизировали» за копейки
+
возврат доплаченных денег стране путем их поступления в государственный бюджет.
А относительно Нацкомиссии, то она, кроме определения модели справедливого ценообразования, должна еще и пристыдить всех скептиков качеством своей работы по защите интересов потребителей.
И, наконец, третий вывод состоит в том, что если мы действительно хотим привлечь иностранных инвесторов с их новыми технологиями, то должны иметь не единую ставку для старых и новых активов, а меньшую ставку на уровне до 2% для старых активов на старой базе и более 15–17% на новые инвестиции с тем, чтобы обеспечить приход этих инвестиций в Украину.
Тогда мы действительно сможем предложить миру взаимовыгодный проект сотрудничества и перестать быть необитаемым островком в океане международных инвестиций.
- Информация о материале
Суд у липні надав слідчим фіскальної служби дозвіл на виїмку документів Енергетичної митниці ДФС у рамках справи щодо поставки харківським ТОВ «ЄФГ Трейдінг» для Міноборони авіапалива з Саудівської Аравії замість обумовленого – болгарського та італійського. Однак після того нових рухів по справі не було. Про це свідчать ухвали слідчого судді Херсонського міського суду.
Кримінальне провадження №32017230000000064 веде управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Херсонській області.
Як стверджують слідчі, посадовці ТОВ «ЄФГ Трейдінг» здійснили службову підробку, коли у травні цього року укладали з Міноборони угоди про поставку авіаційного гасу марки Jet A-1 на загальну суму 181,49 млн грн.
Йдеться про замовлення 6,1 тис. т реактивного палива за ціною 19 999 грн/т і 3 тис. т по 19 833 грн/т.
Фірма зобов’язувалась поставити військовому відомству паливо для реактивних двигунів виробництва «Lukoil Naftohim Burgas Ltd» (Болгарія) російської компанії «Лукойл» та «Esso Italianа S.r.l.» (Італія). Якість авіапалива мала відповідати ДСТУ 4796:2007.
В результаті, фірма поставила паливо виробництва «Saudi Armako Total Refining And Petrochemical Company» («SATORP», Саудівська Аравія), при цьому надавши сертифікат якості про відповідність палива показникам ДСТУ 4796:2007.
Втім, лабораторні дослідження якості палива, проведені Херсонським торговельно-логістичним управлінням ДП «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами», показали, що воно насправді не відповідає вимогам зазначеного ДСТУ.
Аби встановити походження та ціну імпортованого гасу, слідчим знадобився доступ до документів митного поста «Миколаїв енергетичний» Енергетичної митниці ДФС, де було здійснене його оформлення.
Суд задовольнив клопотання та надав дозвіл на виїмку документів щодо імпорту ТОВ «ЄФГ Трейдінг» товарів у травні-липні цього року. Окрім енергетичної митниці документи дозволили вилучити в Міністерстві оборони.
Додамо, 20 липня, у межах цього ж кримінального провадження, за юридичною адресою «ЄФГ Трейдінг» (вул. Жадановського, 7 у Чугуєві Харківської області) провели санкціонований обшук. Попри те, що навіть у тендерній заявці фірми була прописана наявність офісного приміщення у Чугуєві – підприємства там не виявилось.
Засноване у квітні 2016 року ТОВ «ЄФГ Трейдінг» належить одеситу Максиму Когану. Контактний номер компанії, 0577140568, використовують фірми з орбіти Михайла Добкіна – ТОВ «Компанія Трейд Ойл«, ТОВ «АМК Сервіс«, ПП «НП-Трейдінг», ТОВ «Галлон груп«.
Директором з комерційних питань «ЄФГ Трейдінг» є Олег Олегович Гуревич – син Олега Гуревича, радника Михайла Добкіна з питань паливно-енергетичного комплексу за часів його губернаторства, а віднедавна – зять Добкіна. Начальником відділу продажів є Олена Воронова, співвласниця згадуваного ТОВ «АМК Сервіс».
Засновниками «НП-Трейдінг» є донеччанин Дмитро Осокін і ТОВ «Компанія з управління активами «Ореола» харків’ян Олексія Коваленка та Олександри Рудь. Ця КУА управляла активами венчурного фонду «Титул», чиї акції вказані в е-декларації нардепа Дмитра Добкіна («Опозиційний блок»).
За даними «Enkorr», «ЄФГ Трейдінг» є роздрібним підрозділом чугуївського ПП «НП-Трейдінг». Ця компанія потрапила у перелік фірм щодо яких 6 лютого 2017 року Мінекономрозвитку за поданням СБУ застосувало санкції у формі тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Зауважимо, що імпортером палива виробництва «SATORP» виступає у тому числі оператор «Август Пром», що постачає паливо на адресу «Трейд Коммодіті», покровителем якого є бізнес-партнер впливового нардепа від БПП Олександра Грановського Андрій Адамовський.
- Информация о материале
Як часто головному антикорупційному прокурору пропонували хабарі, чи дзвонить йому президент, а також про несподівані загрози скорочення антикорупційної прокуратури в інтерв'ю з її керівником Назаром Холодницьким.
Перед входом у кабінет керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури охорона прискіпливо перевіряє, які речі журналіст «Цензор.НЕТ» хоче взяти із собою. Усе зайве просять залишити. «Я не з Кіровського суду», - намагаюся пожартувати. Але охоронець не одразу оцінив мій гумор, бо, як виявилось, у той день у приймальні Холодницького не чергував.
На це інтерв’ю я хотіла порапити ще кілька тижнів тому. Так би мовити, по гарячих слідах, після затримання у кабінеті голови антикорупційної прокуратури двох суддів з Кіровського суду Дніпра при спробі передачі хабара. Однак випадково чи ні, а Назар Іванович незабаром після того вирушив у відрядження. Зрештою, зустріч відбулася 11 жовтня, коли за підозрою у розтраті на закупівлях палива для армії затримали заступника міністра оборони.
Видається так, що мені було б спокійніше взяти 300 тисяч і закопати поряд з банкою Чауса
-Стільки всього відбувається, що теми для розмови з Вами, змінюються, як у калейдоскопі. Хочеться поговорити про все. Але давайте розпочнемо з останнього. Затримали заступника міністра оборони і начальника департаменту.
- Затримали. Провадження рік розслідувалось. Можна зразу провести паралелі із 6 місяців слідства, які пропонуються сумнозвісною поправкою Лозового. Так довго, тому що доказів не можна було зібрати до того часу. Тривали слідчі дії.
Також хочу попросити не політизувати це розслідування, політикам утриматися від участі в процесі і не перетворювати це кримінальне провадження на інструмент політики - як ми бачимо, різні політичні сили намагаються використати його на свою користь. Ми - позаполітичні антикорупційні органи, керуємося законом. Зараз лише оголошена підозра і триває досудове розслідування щодо конкретних осіб, також встановлюються інші причетні. Коли доказів буде зібрано достатньо - буде скеровано обвинувальний акт до суду, і суд у змагальному процесі визначить - винна конкретна особа чи ні.
До вироку суду прокуратура нікого не називатиме злочинцем, а лише підозрюваним чи обвинуваченим. Крім цього, процесуальним керівником у цьому провадженні заборонено всім учасникам процесу, в тому числі органам слідства, їхнім керівникам розголошувати дані слідства чи будь-яку іншу інформацію, що стосується цього розслідування.
Інформація, озвучена сьогодні, є достатньою для розуміння того, що відбувається. Тепер слідство має завершити це провадження і лише суд повинен поставити крапку.
- А про які докази йдеться, що так довго збирали?
- Це сукупність доказів, визначених кодексом, у тому числі експертизи, які чекали близько 4-5 місяців.
- Ціни перевіряли?
Ціни, коливання, відсутність коливань. Підозра в принципі ґрунтується на простих фактах. Був мільярд гривень на пальне. Був проведений тендер і підприємство зобов’язалось за цей мільярд поставити 70 тисяч тон палива. Через місяць з’являється довідка однієї Торгово-промислової палати та довідка одного з державних підприємств, що були коливання цін, тому треба переглянути. Уклали додаткові угоди, збільшили ціну, а обсяг поставок зменшили. Ми інкримінуємо 149 млн грн шкоди, підтвердженої відповідною експертизою.
- Тобто насправді коливань цін не було.
- Експертиза встановила, що таких коливань не було.
- І Міноборони прийняло ці довідки. Вони нічого не перевіряли?
- Управління внутрішнього аудиту Міноборони підтверджувало, що було коливання.
- Я от два тижні уже планувала з Вами інтерв’ю і воно відкладалося, бо Ви їздили у відрядження. Я знаю, що Ви були в Сполучених Штатах, побачила у Фейсбуці. Що це була за поїздка?
- Це було запрошення української діаспори на щорічний Ukrainian Fair.
- Я переглянула відео, яке розповсюдив Генпрокурор Юрій Луценко, як судді кілька тижнів тому намагалися передати Вам хабар. Все відбувалося саме в цьому кабінеті. Під яким приводом судді прийшли до Вас уперше? Це був прийом громадян?
-Мені дзвонить секретар і каже: «До Вас голова суду з Дніпра». Я подумав, що по наших справах і без задньої думки сказав: «Добре». Тим більше, голова суду – суб’єкт незвичайний. А він (Геннадій Підберезний, – ред.) зайшов і почав таку ганебну розмову. Після того я 2 секунди – frustration … Бо думав, що то може якась провокація. У той самий день я написав рапорт. Це провадження розслідує Генпрокуратура. Я там заявник, не прокурор, і більше сказати не можу.
- Але цікаво, як судді потім змогли пронести гроші у Ваш кабінет, коли тут заходи безпеки і всі речі треба залишати при вході. Це було разове таке послаблення?
- Ви хочете, щоб я Вам розповів про справу, де я не є процесуальний керівник чи слідчий. Є факт, є зафіксоване відео. Ви ж бачили, що він заходив і ці гроші заносив.
- Чи не виникає в Вас враження, що це була провокація, постановка?
- Виглядає, що мені спокійніше було б узяти тих 300 тисяч доларів і закопати поряд із банкою Чауса. Не треба шукати провокацій там, де їх нема.
- У Вас же й виходу не було. Провокація – не провокація. Приходить людина і пропонує хабар – Ви пишете рапорт.
- Це єдино правильне рішення працівника правоохоронного органу. Після цих подій, через кілька днів, ми чуємо, що десь поліцейські відмовились від хабара, десь прокурори, десь есбешники… Я щасливий, що започаткував такий тренд. Я хотів би, щоб це було не винятком із правил, а правилом.
- Наскільки я знаю, Ви понад 10 років працюєте в органах прокуратури.
- 11 років і 2 місяці.
- А це перший випадок у Вашій практиці, що приходять і пропонують хабар?
- Вперше.
- Тобто навіть не пробували?
- Давав чітко розуміти, що не треба починати розмову.
- А в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, чи повідомляли Ваші підлеглі про схожі випадки?
- Деякі адвокати пробували вивести прокурора на вулицю «попити кави». На що були категоричні відмови. Я це забороняю. В нас тут є на розі (біля будівлі САП, – ред.) «Равлик», кавова машина… Сказав, що як когось там побачу – буду підозрювати.
- Тобто каву пити тільки тут?
- Все робити тільки в прокуратурі. Ми створили прекрасні умови для прокурорів, дали високі зарплати, зробили кафетерій внизу. Кожен, хто хоче, може купити собі кавоварку або в мене в приймальні є.
- Я коли готувалась до інтерв’ю, згадала що майже рік тому був затриманий такий собі Сергій Лавров, який представлявся Вашим двоюрідним братом і вимагав в нардепа Онищенка 2 млн доларів за закриття «газової справи». Ви цікавились розслідуванням цього інциденту?
- Я знаю, що коли ГПУ почала розслідувати, то напевне надіялись, що це дійсно мій родич. Але потім коли, він начебто сказав: «Если Холодницкий не сделает, то я скажу его отцу, своему дяде, и он сделает»... Ті, хто знає, що в мене батько помер вже 10 років тому, зрозуміли, що це аферист. В мене ніколи не було родичів із прізвищем, що закінчується на «- ов». Тим більше, в Одесі жодної родини немає. Вся родина зосереджена в Західній Україні, також є родичі у США, Німеччині і теперішній Польщі.
Як я потім дізнався, наче у цього Лаврова батько колись був заступником прокурора Одеської області. Там теж був якийся скандал із стріляниною. Тобто людина «безбашенна»... Якщо буде виклик до суду як свідка, то я підтверджу покази, які давав на стадії слідства.
- Я знаю, що справа уже передана до суду. Ще не ходила на засідання. Але знаю, що Лавров був під вартою із заставою у 1,6 млн грн.
- А він сидить?
- За останньою інформацією – так. Скаржився на умови в СІЗО. Не зміг внести 1,6 млн грн.
- Я за нього не буду платити (сміється).
Люди-шахраї… На такій посаді такого варто було рано чи пізно очікувати. Я своїх всіх родичів знаю, а вони мене. Я в своїй родині перший, хто юриспруденцією зайнявся. Перший в родині прокурор.
На самого Злочевського в нас проваджень нема
- У мене є інформація, що 1 серпня 2017 року за рішенням прокурора САП було закрито провадження щодо неправомірних дій посадовців Мінекології при видачі спецдозволів компаніям Злочевського. А САП посилалася саме на це провадження при подачі адмінпозовів про скасування спецдозволів.
- У цьому провадженні не була встановлена сума збитків, підозри нікому не були оголошені. Ми подали в рамках представництва адміністративні позови про скасування спеціальних дозволів. Позови ми програли у всіх інстанціях. Я визнаю, що ми програли. Але ми принаймні щось робили, хоча суд і в своєму рішенні постановив, що позови мали подаватись ще в 2011 році, а строк звернення до суду сплив ще тоді. Ви знаєте, коли почала працювати САП - у грудні 2015. До речі, одна суддя з колегії по одному з позовів була проти, написала окрему думку. Звинувачення, які лунають від тих, хто не має юридичної освіти… Що я можу сказати? Бажаю їм отримувати диплом, іти на конкурс у САП і ходити по судах, показувати свої вміння не словом, а ділом.
Якщо доказів немає, то приймається рішення. Воно може бути непопулярним, але воно є законним.
- Тобто не було доказів.
- Доказів для оголошення підозри детективами не було зібрано. Тому прокурор прийняв відповідне рішення.
- А чи є зараз актуальні справи на Злочевського?
- На самого Злочевського у нас проваджень немає. Є провадження, пов’язане з діяльністю Міністерства екології. У 2011 році проведено закупівлю програмного забезпечення щодо зондування землі. Австрійська компанія була задіяна. Там слідство ще триває.
- Минулого року, коли Генпрокуратура закрила всі справи по Злочевському, то в НАБУ і САП з’явилось провадження за фактом неналежного розслідування колишнім керівництвом ГПУ справ щодо Злочевського і сприяння йому в розблокуванні за кордоном 23,5 млн доларів. Чи знайшли ви якісь порушення?
- Скажу так: слідство триває.
- Про Запорізький титаново-магнієвий комбінат Фірташа. Також проблемна тема, наскільки я розумію. Зараз і господарську справу, і кримінальну скерували в Запоріжжя. У Печерському суді кримінальна справа лежала 7 місяців і, зрештою, її відправили за підсудністю в Запорізьку область. Чому одразу не звертались у запорізькі суди?
-Хочеш як краще, а потім все рівно публічно критикують. А ми в Запоріжжі зможемо отримати належний судовий процес, коли там ЗТМК є бюджетоутворюючим підприємством області?!
Ми діяли відповідно до норм законодавства щодо підсудності. І вважали, що позов має розглядати суд за місцезнаходженням Фонду держмайна. Суд вирішив інакше – значить, будемо їздити в Запоріжжя.
- Ну до Печерського і Солом’янського суду також часто виникають претензії…
-От обрали запобіжний захід Насірову – нормально. А по інших справах – претензії. Не можна бути завжди для всіх хорошим. Так само і наша робота. Якби я всім подобався, то, напевно, я був би доларом (Сміється).
- По ЗТМК так довго тягнеться, бо прокурор не приніс оригінал квитанції…
- Про це вже цілий рік говориться, і я вже неодноразово пояснював. Рішення судів про повернення прокурору позовів з’являлися із запізненням у реєстрі. До того ж, помічники суддів прокурорам казали телефоном, що справа ще не призначена. А потім із судового реєстру дізнавалися, що вже три дні, як прийнято рішення. Коли ми подавали повторно, ми не можемо ще раз платити мито і витрачати бюджетні кошти. Ми чекали, поки нам повернуть цей позов із оригіналом квитанції про сплату мита. Бо копію чи рапорт вони ж раптом саме в цьому суді не приймають. Ми долучали копію і казали, що покажемо оригінал. Ми робили все, щоб цю справу заслухали. Потім довелося заплатити ще раз це мито у 2017, і позов прийняли до розгляду. За цих обставин фактичне затягування становило лише один місяць, далі суд визначав підсудність, інший суд повернув нам позов, ми оскаржили і виграли апеляцію, рішення апеляції оскаржила Толексіс Трейдінг в касаційному порядку і ми, фактично, теж виграли. Після чого справа повернулась в Запорізький господарський суд.
- А що зараз там відбувається? У Запоріжжі прийняли Ваш позов?
-Спочатку ні, ми оскаржили в апеляції та виграли. Зараз справа про повернення до сфери державного управління Запорізького титано-магнієвого комбінату розглядається Господарським судом Запорізької області, ми залучили як другого відповідача кіпрську компанію Толексіс Трейдінг Лімітед, і в зв’язку з цим перед судом постала необхідність щодо офіційного перекладу позову та вручення його відповідачеві. Суд поклав цей обов’язок на нас і зупинив розгляд справи до його виконання. Цим зараз і займаємось.
ЯК ТІЛЬКИ ЛУЦЕНКО ПОГОДИТЬ ОСАТОЧНУ ПІДОЗРУ РОЗЕНБЛАТУ І ПОЛЯКОВУ, МИ ГОТОВІ ЗАВЕРШИТИ СЛІДСТВО
-Давайте про Насірова. Початково підозра займала 70 сторінок, а обсяг остаточної підозри – 480. Чому так збільшився обсяг?
- Підозра має бути чітка. Не можна просто сказати, що він стільки-то відстрочив. Мають бути всі рішення по кожному конкретному платежу. Це як коли вилучали хабар 50 тис. доларів. Треба переписати номер кожної купюри, що була вилучена.
- Спочатку Насірова підозрювали тільки у зловживанні владою і службовим становищем. До остаточної підозри додалась ще стаття ККУ про службове підроблення. Отже, якоїсь вигоди Насірова від надання розстрочок Онищенку в ході розслідування не встановили?
- Поки провадження ще не в суді і триває стадія ознайомлення, ми не можемо так конкретно розказувати про всі обставини. Справа піде в суд. Будемо вимагати відкритий судовий розгляд. Прокурори зробили свою роботу. Насіров, попри заяви про свою невинуватість, за весь час слідства не надав жодної інформації, яка б кинула сумнів на нашу позицію.
- Щодо лондонської нерухомості.
-Це не є предметом цього провадження.
- Я знаю. Чи будете Ви йому оголошувати ще одну підозру?
- Про це ще зарано говорити.
- Про британський паспорт Насірова.
- Ми отримали з Британії відповідь, що він є підданим Її Величності. Звернулися до суду про стягнення застави, оскільки ним було порушено умови – він не здав усі паспорти, які мав. Суд сказав, що цих доказів не достатньо, відмовив у стягненні застави. Все.
Це зіпсувало відносини двох країн. Коли до тебе підходить британський полісмен зв’язку і запитує, а як же ваш fair trial (англ. – справедливий судовий процес). Який fair trial, якщо наш суд сказав, що британські полісмени брешуть. А я не маю що на це відповісти.
- Тобто тема британського громадянства Насірова уже закрита?
- А вона не є предметом кримінального переслідування. Якби в нас була кримінальна відповідальність, про що я давно говорю, за подвійне громадянство, за потрійне…
- Але я розумію, що цим все одно не буде займатись ні НАБУ, ні САП. Цим мали б займатися інші правоохоронні органи. А вам навіть нема кому це передати, чи не так?
- А кому?! В нас міграційна служба каже, що це не їхня компетенція, бо вони тільки за українським громадянством.
(саме в цей час по телевізору в кабінеті голови САП у випуску новин на мить показують керівника СБУ Василя Грицака. Холодницький мовчки проводжає його поглядом і повертається до розмови)
Кожен повинен робити свою роботу тоді буде результат. А інакше це буде постійне гасіння пожеж і перебирання функцій щодо підслідності.
- Справа Дмитра Суса. Мені здається, там все в Україні і немає закордонних офшорів. Коли закінчиться розслідування.
- Скоро. Як тільки буде складена остаточна підозра. 20 вересня розслідування продовжено ще на два місяці.
- Справа Розенблата і Полякова. Ви продовжили строк досудового розслідування?
- Продовжили. У Юрія Віталійовича (Луценка, Генпрокурора, – ред.) лежить остаточна підозра. Юрій Віталійович зараз у відрядженні. Як тільки та підозра, що ми вислали минулого тижня, буде погоджена, ми готові завершити слідство.
- Я часто бачу в суді, наприклад, у «газовій справі» (так званій справі Онищенка), де 8 обвинувачених, як неявка когось із адвокатів зриває засідання. Ви скаржились коли-небудь на адвокатів?
- А на що скаржитися?! Що адвокат захворів? По одній справі журналісти писали, що адвокат не з’явився, бо хворіє, а потім зафіксували, як він з машини виходить…
- Адвокат нардепа Полякова.
- А адвокат цей - заступник голови кваліфкомісії адвокатів.
-Тобто нема куди скаржитись?
- Ви самі продовжуєте… Те, що я не можу сказати як прокурор.
- Восени минулого року прокуратура Києва закрила справу щодо 40 млн доларів, переказаних нардепом Ігорем Котвіцьким на Панаму. Але паралельно була ще одна справа в САП і НАБУ. Що зараз відомо про неї? Вона ще не закрита?
- Детективи перекваліфікували на ст.212 ККУ (ухилення від сплати податків) і відправили за підслідністю.
-А куди? В ГПУ?
- Ну податкова міліція у нас же відсутня. Зараз скажу точно (дивиться в документи). 24.07.2017 підслідність визначено за слідчим прокуратури м. Києва.
-Про «рюкзаки Авакова». Ми бачили відео, як син міністра обговорює закупівлю рюкзаків.
-Слідство триває.
-Справа не закрита?
-Не закрита. Є справи, і таких багато, коли я не бачу підстав для закриття провадження. Але і не бачу підстав для оголошення підозри. Треба ще працювати.
- Тобто доказів ще немає?
-Докази якісь є. Але вони недостатні.
- А скільки розслідували справу?
-Рік вже є.
-Про МАУ. На початку цього року Ви ще казали, що немає підстав для оголошення підозр. От рік уже добігає кінця. Чи будуть підозри і коли?
-Якщо будуть, ви про них дізнаєтесь. Окружний адмінсуд Києва встановив, що авіаслужба не має права стягнувати 150 млн грн збору з ПрАТ «МАУ». З чим мені йти в суд і як мені доводити факт злочину?! Це рішення набуло законної сили.
-І що ви тепер будете робити?
- Я давав слідчим вказівки, хай досліджують, хто скільки сплачував. Де ті кошти ділися взагалі. Питання, чи буде ПрАТ «МАУ» нести кримінальну відповідальність. Напевно, треба звертатись до суду про стягнення цих коштів з «МАУ» в порядку іншого судочинства. Бо встановити умисел… Тим більше, із попередніх повідомлень, що були в ЗМІ, це здійснювалося групою осіб з головою авіаслужби Антонюком. Але тодішній голова авіаслужби Антонюк якраз був ініціатором звернення до прокуратури про стягення коштів з «МАУ». Який в нього умисел? Прокуратура звернулася і програла суди. Мені потім міністр дзвонить: «А Ви не хочете вступити у справу? – А яка стадія? – Ми програли апеляцію. Рішення буде виконуватися». Куди нам вступати?
По телефону я президента чув єдиний раз – після того, як тут побував Олег Ляшко
-Інтерпол відмовився розшукувати Олександра Онищенка. Що Ви будете з ним робити?
- Онищенко може багато чого розказувати, виходити в скайп на телеканалах, на ток- шоу.
Буде заочне розслідування, клопотання про спеціальну процедуру засудження подано.
- А Онищенко давно з вами зв’язувався у скайпі?
- От бачите, маніпулюєте.
- Тобто Ви особисто з ним не спілкувались?
- Я з Онищенком за період служби в антикорупційній прокуратурі, взагалі в житті, жодного разу особисто не спілкувався. Я потім дізнавався з його скайпів, що він виходив на скайп з детективами НАБУ, і прокурори САП про це часто дізнаються з телебачення.
- Плівки Онищенка: Ви сказали, що закриєте по них провадження, якщо не знайдете доказів. Закрили?
- По плівках Онищенка прокурорами дані вказівки ще в січні. Я тоді казав, що він має дати ще якісь докази, які підтверджують його слова. Він не надав доказів. Тому підстав для оголошення кому-небудь підозри немає.
-Ви справу закрили?
- Ще не закрили. Може, він ще облагоразумиться і дасть якусь інформацію.
-Коли Ви востаннє бачились з Президентом?
-Дайте згадаю… День Незалежності в Софії Київській.
- А Ви Президенту дзвоните чи він Вам?
-Тут є телефонний апарат (пряма лінія з Президентом), який став відомий завдяки Олегові Ляшку.
-Він працює?
-Кажуть, що працює. Я його чув один раз, після того, як тут був Олег Ляшко. Президент спитав, чи не зламаний апарат. Це був єдиний раз.
-Як ставитеся до того, що Президент Порошенко дав Вам звання заслуженого юриста?
-Я не можу коментувати. Не я собі присвоїв. Запитайте тих, хто за це відповідає. Але якщо це від держави, то я за це вдячний.
Я прилетів зі США 7 жовтня ввечері. Мене фактично не було в Україні два тижні.
Мені хтось це скинув у Viber: «Відкрий сайт АП». Я про це дізнався в неділю, 8 жовтня.
-Але як я розумію матеріальних стимулів, як от, надбавок до зарплати це не дає?
-Я коли дізнався, якраз їхали в машині. Водій дуже смішно про це сказав: «Я чув, що всім заслуженим дають безплатне місце на Байковому». (Сміється)
- З приводу останніх змін до Кримінального процесуального кодексу. Бачила у Фейсбуці Вашу емоційну заяву.
- Я її писав в аеропорту Сан-Франциско в 12 ночі. Я до того був два дні без Інтернету. В аеропорту добрався до вай-фаю і побачив це все… 6 годин було до літака. От сидів і писав. Написав усе, що думав, якщо чесно.
Можу висловити свою думку і погодитися тут із військовим прокурором Матіосом, який також критикує ці зміни і судову реформу. Тут у нас чи не вперше спільна позиція. Він усе правильно каже. Писати закон, який фактично звільняє злочинців, а потім вимагати посадок, покарання. Це, вибачте, трошки дволико. Я як людина також хочу бачити посадки корупціонерів.
Мені як прокурору колишній КПК подобався більше. Не було застав для корупціонерів або тих, хто підозрюється. Вони б сиділи, а не ходили під мільйонними заставами. Але ми виконуємо закон, який є.
От сьогодні ще дізнався, що в планах Генпрокуратури на 10% скоротити САП. Я написав листа про збільшення штату. Мені було відмовлено. Хоча в бюджеті 2017-2018 розраховано на ту кількість, що я прошу.
Із 45 посад хочуть 5 осіб зменшити. Ще є 7 вакансій, тобто у нас лишиться лише дві вакансії.
Я ж бачу навантаження людей - на початок року було процесуальне керівництво в приблизно 300 провадженнях, зараз 508. І це не кажучи про судові розгляди!
На цей рік на САП було передбачено 116 мільйонів. У наступному буде 113 млн. Ми – єдиний правоохоронний орган, якому зменшили фінансування.
У 2017 я дозволив 45 мільйонів, які ми не встигали використати, фактично віддати на регіональні та місцеві прокуратури, які зараз тягнуть основний масив прокурорської роботи. На цей рік я погодився це зробити. Але навантаження зростає.
Написав у ГПУ, а мені кажуть: ми вам нічого не даємо, бо ми самі хочемо зменшитись. Але в тій же рознарядці інші відділи Генпрокуратури, де є слідчі підрозділи, які мають бути ліквідовані, там скорочення не торкається.
20 листопада прокуратура втрачає слідство. Є висока ймовірність, що ці справи будуть передані НАБУ і САП. Я розраховував провести конкурс ще цього року. Знав, що є кошти заплановані і вакансії. А тепер, повернувшись із відрядження, побачив, що нам не те, що не додають, а ще хочуть скоротити 5 посад.
Ось так - ти ніби хочеш як краще, а тебе будуть рубати.
Думаю, план цей не буде втілений, бо без погодження з директором НАБУ не можна збільшити чи зменшити кількість прокурорів САП.
Я сподіваюся, що Юрій Віталійович перегляне ці плани. Інакше питання функціонування САП і НАБУ стоїть під загрозою.
- Информация о материале
Арифметика, читання та письмо – базові навички, які люди здобували ще з давніх-давен.
Якою б не була країна чи культура – Древня Греція, Стародавній Єгипет чи Київська Русь, всюди приділяли велику увагу розвитку та вдосконаленню власної писемності та мови.
Наявність власної мови та письма вже свідчила про те, що перед нами – самодостатній народ чи країна.
Тривалий час освіта була доступна не кожному. Прості селяни навряд могли дозволити собі вчитися грамоти. Освіченість була привілеєм панів та багатіїв, державних правителів та вчених мужів.
У деяких культурах жінки досить довго не мали права здобувати освіту, адже це вважалося «не жіночою» справою.
Проте весь цей час люди боролися за своє право бути розумним, уміти читати і писати. Адже з цими навичками людина відкриває для себе нові, не знані раніше горизонти.
Проте чи прагнуть вчитися люди сьогодні, в епоху, коли освіта стала не розкішшю, а обов'язковою складовою нашого життя?..
Кілька днів тому я лишила у себе в Facebook пост, де звернула увагу на тотальну неграмотність сучасних батьків, які листуються між собою у батьківських чатах та групах.
Вони припускаються катастрофічних помилок у найпростіших словах, як-от: «пожалуста» замість «пожалуй ста», «дайош» замість «даєш» тощо.
Питання, над яким я замислилась: чому зможуть навчити своїх дітей такі мами й тата? Чи спроможні вони допомогти із домашнім завданням рівня середньої школи, якщо самі не розуміють, як правильно?
У коментарях почали з'являтися суперечливі коментарі. Хтось писав, що навчати дітей – прерогатива вчителів, а не батьків, інші ж, навпаки, вказували на те, що не грамотні сьогодні не лише мами й тата, а і самі педагоги.
А отже, окреме питання – чи профпридатні до роботи у школах та садках всі ті люди, які зараз там працюють? І це – ще одна, не менш важлива проблема сьогодення.
Проте найбільше здивування у мене викликало питання: «Навіщо взагалі бути грамотним?»
Мовляв, грамотне письмо – непрактична навичка, яка стане в нагоді хіба що писакам. Журналістам, копірайтерам, рерайтерам, піарникам – словом, тим, хто цим письмом заробляє собі на життя. Для всіх інших грамотність – даремно витрачені зусилля та час.
Та й взагалі, навіщо вчитися писати грамотно, якщо є Google з численним переліком сервісів. Він сам перекладе на іншу мову, сам підкреслить помилки у словах, він підкаже, як вимовити те чи інше слово.
Справді, поява Google – це, без сумніву, величезний стрибок цивілізації уперед. Він суттєво спрощує наше життя, відкидаючи на задній план купу важливих колись атрибутів: паперові карти місцевості, калькулятори, записники, друковані книги, словники… Життя спрощується.
Але чи завжди це – добре?
Ми не тренуємо свою пам'ять, покладаючись на інтернет, ми відвикли розв’язувати складні задачі, шукати нестандартні рішення та працювати з різними джерелами інформації.
А разом із цим перестає працювати і наш мозок.
Аналогія у іншій сфері – поява сігвеїв та гіробордів, які практично заполонили вулиці та потрошку стають альтернативним транспортним засобом.
Так, це прогрес, технологічний стрибок уперед, але чи не є це одночасно також деградацією?
Адже користувач такого транспорту тепер не робить взагалі нічого, йому навіть не треба ходити, пристрій все зробить за нього, таким чином знизивши фізичну активність людини до нуля.
Але повернемось до письма та грамотності та спробуємо з'ясувати, навіщо ж все таки писати грамотно?
По-перше, це – повага до інших, тих, з ким ви комунікуєте.
Одна пропущена кома не змінить погоду докорінно, але постійні помилки, одруківки та тотальна відсутність пунктуації дуже ускладнюють спілкування.
Нерідко «тяжкі» помилки можуть перевернути сенс написаного догори дригом, або і взагалі спровокувати у співрозмовника ступор.
Найвідоміший приклад – фраза «Казнить нельзя помиловать», яка набуває протилежного сенсу в залежності від того, де саме поставити кому.
По-друге, людина, яка не вважає за потрібне писати грамотно, особисто мені ввижається лінивою. Надто лінивою для того, аби робити зусилля над собою, працювати над власними помилками та вдосконалюватися. Часто такі люди не спроможні адекватно реагувати на критику та поради.
Здавалося би, невже це так катастофічно?
Так. Адже зазвичай кожному з нас притаманна певна модель поведінки, чи то пак, стереотипи у поведінці, які прослідковуються у всіх сферах життя.
Лінишся зробити маленьке зусилля, аби написати слово правильно – скоріше за все, лінитимешся і у інших справах.
Звісно, є й такі, що не вміють, але прагнуть навчитися – це уже зовсім інша історія.
«Чи знадобиться мені це знання у житті?» – ще одне питання із коментарів, на яке хочеться відповісти тут і зараз.
Життя – дуже непередбачувана річ, і ми ніколи не знаємо, куди нас занесе завтра. Сьогодні можна працювати шахтарем, полоти городи чи вирощувати свиней на фермі. Так, справді, в цих професіях письмова грамотність не є основним критерієм для визначення фахової підготовки. Але уявіть лише, якщо вже за тиждень вам доведеться все покинути і почати життя з нуля в іншому місті або країні.
Впевнені, що так не буде?
Тоді погляньте на переселенців з Донбасу та Криму.
Що більше навичок та умінь є у людини, то більше можливостей відкривається перед нею.
Що більше країн ви побачили, то краще та багатогранніше відчуватимете світ.
Що більше книг прочитали, то глибше зможете зрозуміти, як все влаштоване.
Що більше мов знаєте, то більше зрозумієте самих людей.
Тож як глибоко можна зрозуміти світ, якщо не знаєш навіть однієї, своєї мови?...
Людина – істота, яка пройшла шляхом еволюції та зуміла перетворити невиразне мугикання у розбірливу мову, засічки на дереві й наскельні малюнки – на цифри та букви, ну і ще багато іншого.
Еволюція – не лише у тому, що ми навчилися ходити на двох ногах та більше не спираємося на кулаки при ходінні, як мавпи. А ще і в тому, що прагнемо вдосконалюватися, здатні мислити логічно, розвиваємо свій інтелект та шукаємо причинно-наслідкові зв'язки, аби зрозуміти, як влаштований цей світ.
Ми працюємо над удосконаленням кожної навички.
Так із простої системи знаків з'явився алфавіт, з однієї мови утворилася інша, загальну систему розклали на вужчі та складніші – ділова, розмовна, літературна мова, так речення розкладають на слова, слова – на частини та букви, десятиліттями намагаючись зрозуміти сенс, закодований у них нашими предками...
Тож чи буде правильно після всього цього знову забажати писати палицею на піску?..
- Информация о материале
Спокойствия потребителям не добавляют и постоянные изменения правил начисления и перерасчета госпомощи. Изменения вносятся не только в порядок начисления субсидий, но и в порядок предоставления льгот на приобретение твердого топлива. При этом обещанная монетизация остатков коснулась менее 20% получателей, а монетизация для теплокоммунэнерго стартует лишь с января 2018-го, да и то в переходном режиме. Мы попытались разобраться, что же будет с получателями субсидий и сколько потребуется государству на их выплаты, а заодно выяснили, действительно ли реформа энергоэффективности — приоритет правительства Гройсмана.
Бюджетный год, к величайшему огорчению Минфина, не совпадает с отопительным сезоном. Даже долгожданное среднесрочное бюджетирование не способно справиться с тем, что каждый новый бюджетный цикл мы начинаем с долгами за субсидии, выплаченные в предыдущем году. Так, в текущей госсмете на субсидии для населения было выделено 47 млрд грн, 26 млрд из которых сразу пошли на оплату задолженностей предыдущего года. В итоге уже летом пришлось искать дополнительные средства для финансирования субсидий — нашли еще порядка 14 млрд грн, то есть общие траты на субсидии в нынешнем году уже составляют 61 млрд. Из них, по данным Госказначейства, на 1 октября с.г. уже было перечислено 56 млрд грн. А отопительный сезон, то есть пиковая нагрузка на систему, еще даже не стартовал. Начнем ли мы новый бюджетный год с долгами по субсидиям — вопрос риторический. Более того, по словам директора департамента государственной социальной помощи Минсоцполитики Виталия Музыченко, начать новый год без долгов мы сможем только в том случае, если в ближайшие два месяца объем финансирования субсидий будет увеличен еще на 10 млрд грн. То есть фактически на оплату субсидий в текущем году требуется свыше 70 млрд грн.
Бюджет будущего года предполагает, что на субсидии из госказны потратят 55 млрд грн. О том, насколько оправдана данная цифра, судить сложно. Во-первых, мы до сих пор не знаем, какой будет цена газа, а значит, и стоимость отопления. Во-вторых, мы до сих пор не знаем количества людей, которые будут претендовать на получение субсидий в грядущем отопительном сезоне.
Пока в Минсоцполитики могут озвучить лишь примерные цифры. По их оценкам, реальный рост доходов населения составил в уходящем году 35%, поэтому количество получателей субсидий должно уменьшиться приблизительно на 10%, до 5–5,5 млн семей. Расчет на повышение минимальной зарплаты до 3200 грн, который произошел во втором полугодии прошлого года. Правда, тогда Минсоцполитики рассчитывало, что количество домохозяйств, получающих субсидии, уменьшится на треть, а не на 10%. Но итоговую цифру называли ту же — 5 млн домохозяйств.
И очень странно, что даже в отношении нынешнего количества получателей расчеты приблизительные и условные, хотя считают буквально по головам. На 1 января 2017 г. (в пик прошлого отопительного сезона) получателей субсидий было 7,5 млн домохозяйств, сейчас Минсоцполитики, отвечая за запрос ZN.UA, озвучивает цифру в 6,6 млн, чем противоречит свежим данным Госстата, по которым их все еще 7 млн семей.
При этом система начисления субсидий изменилась. Теперь субсидия назначается, исходя из среднемесячного совокупного дохода всех зарегистрированных в жилом помещении, и не за четыре предыдущих квартала, как было ранее, а за два. То есть расчет субсидии на грядущий отопительный сезон будет проводиться на основании анализа доходов за первый-второй кварталы текущего года. Ранее чиновники уверяли граждан, что все, кто уже оформил субсидии, автоматически их получат и в текущем отопительном сезоне. Но это не так. Проверки идут, и они масштабные. Фискальная служба браво рапортует, что в день проверяет свыше миллиона запросов органов соцобеспечения о доходах физлиц, и с начала сентября фискалы уже проверили 13,5 млн украинцев, претендующих на получение субсидий в этом отопительном сезоне.
Мы поинтересовались у Минсоцполитики, успеют ли органы соцобеспечения провести пересчет до начала отопительного сезона, но утвердительного ответа не получили. Нам просто сообщили, что «розпочато роботу». Что ж, и на том спасибо.
Естественно, не зная точного количества получателей и не понимая, какая сумма потребуется для выплат, мы не знаем, хватит ли средств на погашение задолженности за отопление. Ситуация парадоксальная: уровень оплаты населением услуг ЖКХ за январь—август — 104%, за центральное отопление и горячую воду — 115%. При этом задолженность населения за потребленные жилищно-коммунальные услуги (без учета газа и электроэнергии) на 1 сентября с.г. составила 13 млрд грн, 7,4 млрд из которых — плата за отопление и горячую воду, 3 млрд — задолженность за содержание домов, 2 млрд — долг за водоснабжение. То есть, даже переплачивая, люди копят долги.
Еще хуже ситуация с задолженностями теплокоммунэнерго (ТКЭ) — конечных поставщиков тепла населению. Долг ТКЭ перед НАК «Нафтогаз Украины» по состоянию на январь с.г. составлял 27 млрд грн, а к 1 октября, несмотря на уровень оплаты относительно потребления в 132%, сократился всего до 20,7 млрд. Упрощая, мы накапливаем задолженность быстрее, чем оплачиваем услуги, и даже переплаты нас не спасают, ведь на любую задолженность насчитываются штраф и пеня, которые на сегодняшний день составляют уже 27% от всех долгов ТКЭ.
Правительство считает победой решение о реструктуризации задолженности ТКЭ в 6,2 млрд грн, но при таком катастрофическом финансовом планировании подобные реструктуризации нужно проводить ежегодно. Но где в таком случае взять деньги на энергетическую модернизацию, если куда ни глянь, везде бесплатный сыр?
При действующей системе, когда государство не может четко определить количество необходимых средств, не доверяет выставленным счетам и требует сверок по факту, когда расчеты с ТКЭ — это клиринг, предполагающий не живые деньги, а взаимозачеты и подпись совместных протоколов. Естественно, следующий год мы снова рискуем начать с долгами, соответственно, к середине года сформируется дефицит, потребуется выделение дополнительных средств, и ситуация повторится. И это не вопрос нехватки денег, это вопрос дефицита грамотного финансового планирования.
«По состоянию на начало сентября, сумма общих протоколов по факту оказанных услуг составляла 59 млрд грн. На конец сентября мы практически исчерпали весь объем субсидий. Каждый год повторяется ситуация: предприятие должно купить газ, поставить тепло и выставить счет — это 1,5–2 месяца. Плюс совместные протоколы подписываются еще через 1–2 месяца после поставки тепла. В следующем году мы обнаружим, что из 55 млрд грн субсидий больше половины денег будет потрачено в первые месяцы года, и начнется та же ситуация. Пока не изменится система начисления и расчетов, мы будем ежегодно вести дискуссию о долгах и их реструктуризации», — убежден эксперт по энергосбережению Святослав Павлюк.
И представьте, как усугубится проблема, если цена газа будет пересмотрена. По словам эксперта по энергосбережению Татьяны Бойко, если сейчас субсидии получают 40% семей, то в случае роста цены газа на 18%, в соответствии с формулой «хаб+», их количество вырастет до 60%, а если цена газа будет рыночной, то получателями субсидий будут 90% украинцев. Что объясняет, почему правительство сопротивляется требованию повысить цену, но не объясняет, почему оно не стремится снизить риски в системе финансирования. Ведь энергобезопасность — один из наших главных приоритетов. И заключается она не в накоплении ресурса, а в возможности купить этот ресурс в любое время при необходимости, что в нынешней ситуации недостижимо.
Обещанная монетизация субсидий, то есть переход на расчет живыми деньгами, движется катастрофически медленно. Монетизация остатков для населения, призванная стимулировать экономное потребление, коснулась в этом году лишь
2 млн граждан, из которых за выплатами обратились 1,7 млн, остальные то ли волокиты побоялись, то ли не поверили, что сэкономленную часть субсидии действительно можно получить на руки. Но по сравнению с общим объемом трат госбюджета на субсидии монетизированные остатки — это капля в море, людям совокупно выплатят чуть больше 1 млрд грн из 60 млрд, выделенных на субсидии в нынешнем году.
К настоящей монетизации, то есть выплате денег на руки всем получателям субсидий, мы не приблизимся еще долго. До этого момента необходимо решить проблему клиринговых расчетов на уровне поставщиков тепла и провести монетизацию субсидий на уровне ТКЭ. Разговоры об этом идут больше года, но пока успехи весьма скромные.
Текущая модель клиринговых расчетов основывается на подписании совместных протоколов, является непрозрачной, сроки на проведение таких расчетов не установлены, исполнители услуг фактически привязаны к «Нафтогазу», поскольку клиринговый расчет за субсидии возможен только с ним, а сами субсидии начисляются не по фактическому потреблению получателей, а по социальным нормам.
Фактически непрозрачность текущей схемы расчетов — основная причина необходимости проведения изменений в системе субсидий. Действующая система расчетов приводит к тому, что предприятия — исполнители услуг не имеют средств для своевременной оплаты за энергоносители и накапливают долги, штрафы и пени перед НАК «Нафтогаз Украины» и облгазами.
Монетизация на уровне ТКЭ — это первый этап, без которого монетизация на уровне граждан невозможна. Но даже этот первый этап начнется не с начала отопительного сезона, а только с января 2018-го.
«По новой схеме, расчет за субсидии будет проводиться непосредственно казначейством без каких-либо протоколов. Кроме того, будут четко установлены сроки осуществления расчетов — до 24-го числа каждого месяца, что будет гарантировать своевременность оплаты. Важно, что субсидии будут начисляться за фактически потребленные объемы услуг. Это сделает невозможными ситуации, когда исполнители получают больший объем субсидий, чем потребили домохозяйства. Таким образом, будут эффективнее использоваться бюджетные средства, — прокомментировал ZN.UA запуск нового механизма вице-премьер-министр Геннадий Зубко. — Кабмин должен проголосовать за монетизацию субсидий до конца осени. Сейчас регуляторный акт обнародован (изменения в ПКМУ №256. — Ю.С.) для обсуждения на сайте Министерства финансов. Механизм монетизации будет запущен с января 2018 г. До января фактически продлится переходный период для ТКЭ и других предприятий, задействованных в системе».
Общую потребность в средствах монетизация не изменит, но эффективность их использования должна повыситься, ведь оплата будет проводиться ежемесячно и только за потребленные объемы. Но это в теории. На практике проблемы могут лишь усугубиться. При том качестве бюджетного планирования трат на субсидии, о котором написано выше, высок риск того, что в какой-то момент средств на оплату субсидий в госбюджете просто не будет. Еще хуже ситуация с учетом потребления. Если в столице счетчиками оснащены 93% домов, то в регионах этот показатель намного ниже, 100-процентным учетом тепла не может похвастаться ни один населенный пункт. Более того, по словам Татьяны Бойко, объективных статистических данных тоже нет, потому что цифры регулятора рынка, областных администраций и Министерства регионального развития не совпадают. Одни считают общее количество счетчиков, другие — лишь введенных в эксплуатацию, третьи — прошедших поверки. В публичное пространство выдают среднее арифметическое — 75% домов в Украине оснащены приборами учета тепла, о работоспособности этих прибором молчат, как и о том, что делать с учетом в оставшихся 25% домов.
Но если предположить вариант 100-процентного учета, ситуация станет еще хуже. И вот почему. «На сегодняшний день существующий алгоритм не позволяет предприятию, заключившему прямые договоры с потребителями, получать средства на свои счета. Деньги идут на специальные счета в Ощадбанке и в соответствии с постановлением №217 расщепляются на оплату поставщику, оператору распределительных систем и «Укртрансгазу». И только остаток идет напрямую ТКЭ. В последние месяцы этот остаток составлял от 0,1 до 5%», — объяснил ситуацию вице-президент «Укртеплокоммунэнерго» Сергей Дунайло.
Действительно, если сравнить объемы, заложенные ТКЭ в тарифы, с фактически потребленными, то разница в среднем по Украине будет порядка 30%. Но иначе ТКЭ просто не могут покрыть те задолженности, которые они накопили в предыдущие периоды. А грядущая реструктуризация коснется лишь 6,2 млрд грн из 20,7 млрд. И если рассчитываться с ТКЭ начнут только за потребленные услуги, за счет чего они будут покрывать остальные долги?
В итоге мы вступаем в отопительный сезон без четкого понимания того, каким он будет, каких трат потребует от госбюджета, какое количество семей будут нуждаться в поддержке правительства, а главное, с какими вызовами придется столкнуться тепловикам и потребителям. Присовокупите к этому неразбериху с рыночной, но не рыночной ценой газа, формулами ее определения «в ассортименте», скандалом вокруг независимого наблюдательного совета «Нафтогаза», и станет очевидно, что если технически мы к отопительному сезону готовы, то финансово — нет. И лишь потому, что не готовились.
- Информация о материале
Страница 153 из 1561
