Молоко занимает одно из ведущих мест среди продуктов питания. Наличие в нем легкоусвояемых органических веществ (белков, жиров, углеводов), а также необходимых для человеческого организма микроэлементов делает его незаменимым пищевым продуктом.

За последние годы ассортимент молока, и особенно кисломолочных продуктов, значительно расширился, поэтому проблема установления натуральности стоит достаточно остро. Большинство украинцев уверены, что настоящее молоко можно купить только у бабушки на базаре, и именно этот продукт является наиболее полезным. Но эксперты не разделяют этого мнения, ведь в лабораториях неоднократно исследовали качество такого молока и к показателям его безопасности всегда были претензии.

Гигиена прежде всего

Начнем с того, что, покупая молоко на базаре, следует быть крайне осторожным.

«Для проведения лабораторных исследований мы неоднократно покупали молоко у бабушек. К сожалению, в большинстве случаев его качество оставляло желать лучшего, — рассказывает президент центра экспертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Помню, как однажды для проверки мы взяли молоко у одной с виду сельской бабушки, а потом в лаборатории выяснилось, что в него добавлены растительные масла. И, что интересно, в домашних условиях сфальсифицировать молоко таким образом невозможно. Поэтому понятно, что бабушка где-то взяла дешевое магазинное молоко и продала его как домашнее. Также в большинстве купленных нами для исследования образцов молока выявляли нарушения микробиологии. Это свидетельствует о том, что далеко не все хозяйки соблюдают элементарные правила гигиены не только при доении, но и при уходе за коровами. В результате, выпив стакан такого домашнего молока, потребители получают сильное отравление».

Что касается показателей микробиологии, то первичное обсеменение молока микроорганизмами происходит за счет микрофлоры вымени, кожного покрова животного, подстилочного материала, кормов, воздуха, доильного оборудования и посуды, а также рук и одежды обслуживающего персонала. Это и есть основные источники первичного микробного обсеменения молока. К сожалению, приобретая молоко на базаре, покупатели далеко не всегда знают, помыла ли хозяйка руки перед доением коровы, в какую тару потом налила молоко и т. п. Неудивительно, что часто после употребления так называемого базарного молока люди получают отравление. Поэтому если уж очень хочется выпить домашнего, то его следует хотя бы прокипятить.

Если домашнее можно приобрести только на рынке, то в магазинах разновидность молока впечатляющая. И, как свидетельствуют неоднократные исследования, оно безопаснее того, что продается на базарах.

Натуральное молоко — это сырое или пастеризованное молоко, в котором химический состав искусственно не менялся. Тогда как нормализованное молоко подвергалось обработке на предприятиях, во время которой его природный химический состав целенаправленно менялся (содержание жира или белков). В розничных сетях такой продукт считается нормализованным по содержанию жира. Потребители могут приобрести молоко с содержанием жира в таких процентах: 0,5; 1,0; 2,5; 3,2; 4,0.

А вот восстановленное молоко получают путем смешивания сухого молока с водой в определенном соотношении. Такое молоко тоже нормализуется по содержанию жира.

Топленое молоко — это нормализованное молоко, которое подвергалось в процессе переработки высокотемпературной обработке (выдерживалось при температуре 90–95 градусов не менее трех часов).

Витаминизированное молоко получают при добавлении в нормализованное и пастеризованное аскорбиновой кислоты. А вот белковое молоко изготавливают путем дополнительного введения в него сухого обезжиренного молока с целью повышения в составе готового продукта сухого обезжиренного остатка молока.

Обезжиренное молоко получают после того, как на сепараторах из натурального или нормализованного молока удалили большую часть жира. Это молоко имеет белый с голубоватым оттенком цвет и не слишком выраженный вкус. Такое молоко используется и потребителями, и перерабатывающими предприятиями не только как непосредственный пищевой продукт, но и в качестве сырья для производства ряда молочных продуктов: мороженого, сычужных сыров, сливок, сливочного масла, кисломолочных продуктов и т. п.

Пить или не пить?

Много разных мнений звучит о необходимости употребления молока. Некоторые считают, что этот продукт чуть ли не вредный, поэтому его вообще не стоит употреблять.

«Я бы советовала обязательно включать молоко в свой ежедневный рацион, — разъясняет доцент кафедры внутренней медицины №1 Национального университета им. Богомольца Наталья Михнева. — Было проведено множество иностранных исследований, которые подтвердили: если ребенок недополучал в своем рационе молочных продуктов, то во взрослой жизни увеличивается риск заболевания остеопорозом. Уже доказано, что регулярное употребление молока способствует профилактике заболеваний толстого кишечника, онкологических проблем, вызванных дефицитом витамина D, развития ревматоидного артрита. Думая, пить или не пить молоко, мы должны заглядывать в будущее».

Конечно, есть определенный процент людей, которые действительно не переносят лактозу, содержащуюся в молоке. Однако в Украине таких немного. Зато в восточных популяциях и у азиатов этот процент населения может доходить до 90%. Таким людям врачи советуют заменять молоко кисломолочными продуктами. Правда, если в молоке 16 полезных веществ, то в йогурте — 12.

Что касается норм употребления молока, то здесь все зависит от возраста человека.

В возрасте от двух до восьми лет рекомендуется в сутки выпивать две порции по 250 мл. В возрасте от 9 до 18 лет рекомендуют четыре порции. От 19 до 50 лет — в среднем две порции. А после 50 опять же стоит увеличивать количество порций до трех.

Эксперты отмечают, что сейчас некоторые врачи вообще не советуют употреблять молоко, предлагая вместо него различные пищевые добавки. Специалисты предупреждают: такие горе-врачи заботятся только о собственном кармане, но никак не о здоровье своих пациентов. Поэтому если у человека организм нормально воспринимает молоко, пить его необходимо. Неприятие молока очень легко распознать — об этом известит тошнота и диарея.

Хватит на всех

Однако пользу организму принесет только настоящее молоко, без примесей в виде растительных масел. Но в последнее время потребители часто упрекают производителей, что ферм в стране становится все меньше, а вот молока и изготовленных из него продуктов — все больше.

На такие упреки директор Департамента животноводства Минагрополитики Николай Кваша отвечает, что в Украине 24% молока производится на сельхозпредприятиях и 76% — в частных крестьянских хозяйствах. В прошлом году по сравнению с 2014-м поголовье крупного рогатого скота в целом уменьшилось на 2,9%, при этом производство молока на сельхозпредприятиях выросло на 1% за счет увеличения производительности.

К тому же, если обычный человек не видит ферм, то это не значит, что их нет. Так, в 2015 году в Украине всеми категориями хозяйств было произведено 10 682 тыс. тонн молока, что на 4,0% меньше, чем в 2014-м. Поскольку мы перестали его экспортировать в ряд стран, то можно быть уверенным: молока украинскому потребителю хватит.

В то же время эксперты утверждают, что украинцы потребляют вдвое меньше молока и молочной продукции по сравнению с европейцами. В среднем наши граждане потребляют примерно 210–220 кг молока и молокопродуктов в год. Если вычесть из этого объема сливочное масло, то ежегодное потребление составит примерно 160 кг на человека. Тем временем европейцы съедают молокопродуктов без учета масла 347 кг на человека в год.

Выгодная фальсификация

Вот только несмотря на то, что молока у нас достаточно, производители не отказывают себе в удовольствии его сфальсифицировать. Ведь это выгодно. Ассортиментная фальсификация чаще всего происходит за счет замены более жирного молока менее жирным.

Для уменьшения кислотности прокисшего молока в него могут добавлять щелочные вещества (соду, аммиак, мел). Чтобы повысить плотность обезжиренного молока и придать ему чисто-белый цвет, добавляют крахмал или муку. Для продления срока хранения молока в него добавляют салициловую или борную кислоту. Также фальсификаторы любят смешивать сырое и пастеризованное молоко. Значительно ухудшит качество настоящего молока замена молочного жира растительным. Такой вид фальсификации возможен при производстве восстановленного молока, когда для этого используют сухое обезжиренное молоко, а нормализацию по содержанию жира производят не молочным, а дезодорированными растительными маслами.

«Мы неоднократно тестировали молоко. В основном сосредоточили свое внимание на фальсификации этой продукции, — отмечает руководитель отдела тестирований центра экспертиз «Тест» Нина Кильдий. — Способов фальсификации много. Самое простое — домешивание воды. Зачастую производители экономят на жире. Обычно в ходе тестирования молока обращаем внимание на показатели микробиологии — группа показателей, связанных с безопасностью продукции. К этой категории относим проверку на содержание антибиотиков. Хотя и не часто, но нарушения этого требования встречается. Наше видение таково: антибиотики не тот ингредиент, который производители специально добавляют в молоко. Попадают они в него, когда корову лечат этими препаратами, а молоко от еще больного животного сдают на пункты переработки. Такого не должно быть. В основном антибиотики встречаются в так называемом домашнем молоке. Поэтому, покупая его, нужно быть крайне осторожным, ведь выявить антибиотики в молоке в домашних условиях невозможно».

Неудивительно, что в Европе потребитель просто физически не сможет купить молоко с подобными не очень полезными, мягко говоря, добавками. Ведь там на деле, а не только как у нас — на бумаге, действует свод законов — Codex Alimentarius. В этом документе отмечается, что для комбинированных продуктов наряду со словом, например, «молоко» обязательно необходимо указывать, какие немолочные виды сырья использовались в процессе производства. Если в общем составе продукта молока более 50%, а остаток — это продукты растительного происхождения, то такой продукт необходимо называть молочно-растительным, если же большая часть компонентов растительного происхождения, а доля молока меньше 50%, то это растительно-молочный продукт. В то же время кодекс предусматривает, что ни на этикетке, ни в документах, ни в рекламе таких продуктов не должны указываться слова, рисунки и другие отметки, которые могли бы ввести в заблуждение потребителей. К сожалению, отечественные производители зачастую игнорируют подобные требования.

«Следует понимать, что сейчас штрафы за фальсификат такие, что производителям легче заплатить их и выпускать, что захочется, — констатирует заместитель начальника Научно-исследовательского центра испытаний продукции ГП «Укрметртестстандарт» Татьяна Шатаева. — Поэтому сейчас нам нужно менять законодательство. Также хочу сказать, что в нашем центре тестирование своей продукции заказывают производители, которые хотят ее экспортировать. Критерии для получения разрешения на вывоз продукции гораздо жестче критериев для продажи на внутреннем рынке. Поэтому продукция, не прошедшая экспортный тест, очевидно, идет на продажу для украинцев».

Можете быть уверены — персоналу проще и безопасней обманывать владельца заправки. Обычного клиента это может коснуться опосредованно, включением потерь в цену топлива. Способов обмана много, и обычному человеку они не интересны. А вот возможностей обмана клиента заметно меньше. Попытаюсь их описать:

  1. Юстировка колонки на минимальный предел погрешности. Для уличных условий допустимая погрешность составляет 0.5%, что составляет пол–литра на сотню. Строго говоря, обманом это назвать нельзя, все в пределах закона. Практикуется нечасто, потому что юстировочные винты пломбируются, и при дрейфе погрешности в минус она может выскочить за максимально допустимую. Что чревато внеочередной проверкой Росстандарта, штрафами и плохой славой среди клиентов.

Способы борьбы — если есть свободное время попросите оператора налить топливо в специальную мерную емкость которая Обязана быть на любой АЗС. Если с оборудованием все в порядке и время не ночное, то вам пойдут навстречу. Плохая карма никому не нужна. Только не надо в качестве образца использовать канистры с делениями, ведра и прочую подручную посуду. Вас поднимут на смех, и правильно сделают. Точность у этого метода никакая.

  1. Заправщик может недолить топливо в бак, а деньги которые полагается вернуть вам поделит с оператором. Трюк может сработать, если вы заправляетесь все время на одной заправке и проявляете равнодушие к цифрам на дисплее ТРК.

Способ борьбы очевиден.

  1. Если танки с топливом подземные, а насос находится в самой ТРК, то в трубе создается разрежение, и через негерметичные соединения возможно засасывание воздуха в бензин. Получается что вы платите за воздух.

Способы борьбы — обращайте внимание на стеклянный индикатор, через который проходит топливо. Иногда с красивой вертушкой внутри. Пузырьков там быть не должно! Воздух чаще всего заметен, когда колонка простаивает несколько часов, и бензин под собственной тяжестью стекает обратно в емкость. При этом замещается воздухом, засосанным из неплотных соединений.

Способ борьбы — не заправляться на этой заправке. Если владелец не следит за ее состоянием, то находиться на ней может быть просто опасно.

  1. Специальные технические средства — перепрошивка контроллера, либо подача ложных импульсов от датчика расхода. На старых ТРК изготовленных в Серпухове делалось легко и приятно. Но последние 10 лет я таких практически не встречал. Хотя последние события показывают, что не перевелись жадные умельцы на Руси. Заметить обман можно только засекая показания суммарного счетчика, который фиксирует количество топлива прошедшее через ТРК. Обмануть опломбированный счетчик практически невозможно. Правда, последние модели ТРК все чаще имеют электронный счетчик, который на короткое время выводится на дисплей по команде компьютера из операторской и клиенту недоступен.

Способы борьбы — искать на ТРК суммарный счетчик, или, если есть обоснованные подозрения — жалоба владельцу заправки. Скорее всего владелец не в доле, и разборки с нечестным персоналом не заставят себя ждать.

Примечания

  1. Зимой топливо выкачанное из подземного танка охлаждается в баке и уменьшается в объеме. Поэтому при отрицательных температурах выгоднее заправляться на заправках с внешним расположением емкостей. Летом наоборот.
  2. На входе в пистолет стоит клапан, который открывается только при повышении давления в шланге, так что поднимать шланг в надежде налить еще немного бензина бесполезно. Бонус — если наступить на шланг то можно выдавить из него немного бензина. Если емкость с топливом выше уровня земли то можно попрыгав на шланге заправиться нахаляву.
  3. В морозы клапан снижения расхода на последнем литре иногда глючит. Тогда отсечной клапан не успевает перекрыть топливо и с пол–стакана неучтенного топлива ваши.
  4. Не стоит заправляться сразу после приема бензовоза. В емкости всегда есть зазор между приемной трубой и дном порядка 30–100 мм. Топливо, находящееся в этом объеме называется «мертвый остаток» Это делается специально, чтобы не засасывать шлам со дна танка — конденсат образовавшийся из–за разницы температур на стенках емкости, ржавчину из–за некачественной оцинковки и песок который берется вообще неизвестно откуда. После приема бензовоза вся эта муть плавает, пока не уляжется обратно, и несмотря на несколько степеней очистки может попасть в бак.

Еще раз повторюсь: персонал обманывает почти всегда, но обман редко касается клиента. Систематический недолив на заправке это, как правило, из области городских легенд.

Юрист Харківської правозахисної групи Олена Річко дала роз'яснення щодо нових ставок судового збору, категорій громадян, яких підвищення сум судового збору не торкнулося, а також про можливість звільнення громадян від сплати судового збору.

- Олена, розкажіть нашим читачам, будь ласка, що таке судовий збір, куди перерозподіляються грошові кошти, отримані від оплати судового збору?

- Судовий збір - це сума, яка сплачується на користь державного бюджету за подачу в суд позову, а також деяких інших документів.

Судовий збір сплачується безпосередньо перед зверненням до суду. Саме до позову необхідно докласти квитанцію про оплату. Оплата можлива через відділення банків, пошти, а також в онлайн режимі. У разі виграшу справи, судовий збір повертається за рахунок сторони, що програла.

– З недавнього часу, а саме з 1 вересня 2015 року, український уряд неабияк «закрутив гайки» всім громадянам України, які в майбутньому мали намір звернутися за судовим захистом своїх порушених прав, істотно збільшивши розміри судового збору. Виходячи з яких критеріїв йде розрахунок судового збору?

– Коли збільшили суми судового збору, мета переслідувалася двояка - збільшити доходи державної скарбниці, а також розвантажити судову систему. Отже, тепер українці кілька разів подумають, чи варто їм розлучатися з солідною сумою судового збору, щоб звернутися до суду…

Розмір судового збору визначається від розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлюється на 1 січня календарного року. Відповідно, в зв'язку з тим, що 01 січня 2016 року розмір заробітної плати збільшився до 1378 гривень, збільшився і розмір судового збору.

Збільшення торкнулося всіх категорій справ: майнового та немайнового характеру, спорів про захист честі, гідності та ділової репутації, майже справ про розірвання шлюбу. Якщо не буде додаткових змін до Закону «Про судовий збір», то ці розміри повинні діяти протягом 2016 року.

-– Яку суму тепер середньостатистичний громадянин України повинен віддати в казну при подачі позовної заяви до суду?

–  Судовий збір за майновий позов (наприклад, про стягнення боргу) становить 1% від суми позовних вимог, але не більше 6890 гривень. (За умови, що позов подається фізичною особою).

Для того ж, щоб юридичним особам захистити свої права в суді, їм необхідно буде розлучитися з 1.5% від суми позову, але не менше 1378 гривень. Крім цього, законодавець не встановлює верхню межу судового збору для позовів юридичних осіб! Грубо кажучи, якщо підприємство просить суд стягнути 1 000 000 гривень заборгованості, воно повинно заплатити в казну 15 000 гривень.

Якщо ж ваші вимоги до суду ніяк не пов'язані зі стягненням грошових коштів або витребуванням будь-якого майна, то Вам буде необхідно сплатити 552 гривні – якщо Ви фізична особа, і 1378 гривень – якщо це підприємство.

Важливим є той факт, що тепер збільшено розмір судового збору за подання позовів до адміністративних судів. Якщо раніше особа, оскаржуючи рішення, дію чи бездіяльність органа державної влади, платила близько 70 гривень, то зараз такий збір становить не менш, ніж 552 гривні.

-А як бути, наприклад, тоді, коли людина просто не має можливості сплатити таку суму, тому що немає навіть мінімального заробітку: інваліди, пенсіонери, незаможні?

- Деякі категорії громадян звільнені від сплати судового збору. Серед них: інваліди I і II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; постраждалі від аварії на ЧАЕС 1 та 2 категорії; позивачі у спорах про поновлення на роботі або виплату зарплати, або по іншим трудових спорах; позивачі у спорах про відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю або смертю фізичної особи; позови про стягнення аліментів; позивачі за позовами про компенсацію збитку, завданого злочином.

- А чи є якась можливість не оплачувати судовий збір?

- Відповідаючи на це питання, наведу приклад з практики. Така ситуація можлива. Часто буває так, що громадянин дійсно не в змозі оплатити судовий збір. Недавно у мене була клієнтка. Вона переселенка. Самі розумієте, яке матеріальне становище людини, в умовах особливо того, що ще і виплати на компенсацію комунальних послуг цій категорії громадян зупинили. У неї на утриманні двоє малолітніх дітей. Сама вона не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною. Моя клієнтка не належала до жодної з категорій, які законодавством звільнені від сплати судового збору.

Жінка звернулася в суд першої інстанції, з проханням звільнити її від сплати судового збору, тому що вона просто фізично не може віддати зі свого сімейного бюджету суму 552 гривні.

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова відмовив їй. Але юрист ХПГ подала апеляційну скаргу, наполягаючи на звільненні клієнтки від сплати судового збору.

Жінка подала до суду всі необхідні документи, як-то: довідка переселенки, свідоцтва про народження дітей та інші документи, що підтверджують скрутне матеріальне становище.

В результаті колегія суддів Харківського апеляційного суду прийняла цілком справедливе і обґрунтоване рішення звільнити мою клієнтку від сплати судового збору. Тому практика, коли можливе звільнення від сплати судового збору є!

Юристи Харківської правозахисної групи з задоволенням погодяться допомогти людині, якщо в цьому буде необхідність! Абсолютно безкоштовно.

В данном совете будут отображены: краткое описание процедуры проведения обыска, прав лица, у которого проводится такой обыск, рекомендации к поведению во время данного следственного действия

Вам понадобится:

Подготовка документов, которые свидетельствуют о праве на пользование тем либо иным помещением (будет полезным, если окажется, что следственный судья дал разрешение на проведение обыска в помещении, которое Вам не принадлежит либо не арендуется. В связи с этим проведение дальнейшего обыска в таких помещениях без решения суда будет незаконным).

Инструкция:

  1. Внимательно ознакомиться с содержанием определения следственного судьи, согласно которого следователю разрешено проведение обыска в помещении, которое принадлежит Вам, которое Вы арендуете либо имеете иное право на его пользование. Определение должно быть принято именем Украины, иметь подпись судьи и оттиск гербовой печати. Обращайте внимание на срок исполнения определения, возможно, что следователь будет пытаться провести обыск, когда срок действия разрешения уже истек.
  2. Потребуйте от тех сотрудников правоохранительных органов, которые прибыли для проведения обыска, предъявить для обозрения служебные удостоверения. Перепишите данные об этих сотрудниках. Проследите, чтобы в дальнейшем эти данные были отображены следователем в составляемом им протоколе.
  3. Убедитесь в достоверности анкетных данных, которые будут называть приглашенные лица в качестве понятых. Попросите их предъявить для обозрения паспорта и перепишите эти данные. Настаивайте на том, чтобы в Вашем присутствии повторно были приглашены иные лица для их участия в качестве понятых (не исключен вариант, что ранее прибывшие граждане являются знакомыми правоохранителей либо даже их общественными помощниками).
  4. Предупредите следователя и прибывших с ним, что Вы желаете воспользоваться правовой помощью адвоката и для этого Вам необходимо провести телефонные или иные переговоры. Постарайтесь по возможности «оттянуть» время начала обыска до прибытия адвоката.
  5. В случае самостоятельного отстаивания своих интересов — во время обыска следуйте за правоохранителями везде, фиксируйте для себя в письменном виде либо на технические средства видеофиксации ход данного обыска. О всех имеющихся замечаниях не забудьте по окончании вслух объявить всем участникам данного следственного действия и занести их собственноручно в протокол.
  6. Помните, что Вы имеете право указать следователю на то, если он будет пытаться проникнуть в помещение, которое не зафиксировано в определении следственного судьи. Проникновение в такое помещение без разрешения судьи затем можно обжаловать.
  7. Следите за тем, чтобы следователь и правоохранители изымали лишь те предметы либо документы, на которые четко будет указано в определении следственного судьи.
  8. После окончания обыска ознакомьтесь с содержанием протокола. Если в протоколе имеются незаполненные графы – не бойтесь указать на это следователю и настоять на том, чтобы они были заполнены в Вашем присутствии. Только после этого, если Вы согласны с изложенным, можете подписывать протокол. Не забывайте также и о Вашем праве на изложение замечаний в протоколе.

Важно!

Помните, что после осуществления фиксации результатов обыска и при наличии любых замечаний, связанных с его проведением (неотражение в протоколе информации об изъятых предметах либо документах, информации о документах либо имуществе, право на изъятие которых отсутствовало в определении следственного судьи) — в обязательном порядке отражайте эти замечания в протоколе.

Совет

В случае начала обыска и предъявления для ознакомления определения следственного судьи — обратитесь к адвокату за консультацией либо для оказания правовой помощи на месте проведения обыска

Питання щодо визначення поняття “документ” та застосування цього поняття під час захисту клієнта у кримінальному судочинстві порушується багатьма адвокатами, які практикують та спеціалізуються саме по цій категорії правовідносин. Проте, гадаю, і юристи стикаються із проблематикою його застосування під час вирішення спорів в інших судових провадженнях.

Цікаво, що з цього приводу “думає” Верховний Суд України? Адже висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. А висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”).

Розглянемо вказане питання на прикладі Постанови Верховного Суду України від 09.07.2015 у справі щодо ОСОБА_1 за її заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 січня 2015 року.

Згідно з вироком Снигурівського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні службового підроблення, яке полягало у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні і видачі нею як службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за пособництва ОСОБА_2, справу щодо якої закрито у зв’язку із закінченням строку давності.

ОСОБА_1 з жовтня 2003 року, обіймаючи посаду завідувача поліклінічним відділенням, у період з 2 січня 2004 року по 4 січня 2006 року будучи головою лікарсько-консультативної комісії, виконуючи обов’язки лікаря-терапевта, всупереч вимог Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 №83, Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317 та інших нормативних актів, у вказаний період часу в службових кабінетах поліклініки складала завідомо неправдиві офіційні медичні документи – виписки з медичної карти амбулаторного, (стаціонарного) хворого, які видавала для МСЕК з метою підтвердження факту лікування особи під контролем лікаря у певний період в умовах стаціонару медичного закладу.

Одночасно ці завідомо неправдиві відомості ОСОБА_1 вносила до направлень на МСЕК і вони слугували підтвердженням наявності у відповідної особи (загалом  65 осіб) стійкого захворювання, яке залишалося таким, незважаючи на проведення цій особі всіх необхідних медичних заходів для відновлення здоров’я.

Ці дані ОСОБА_1 підтверджувала результатами обстежень, які насправді не проводились, від імені інших лікарів, що за її вказівкою вносили підпорядковані їй медичні сестри. На підставі недостовірних медичних документів МСЕК було прийнято рішення про встановлення особам групи інвалідності. А тим особам після їх звернення  управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївської області було призначено та виплачено пенсію по інвалідності.

У заяві про перегляд судового рішення засуджена ОСОБА_1 вказувала, що  касаційний суд помилково визнав офіційними документами виписки з медичних карт і направлення на МСЕК, які не спричиняють і не здатні спричинити будь-яких наслідків правового характеру, хоча складені належним чином і містять необхідні реквізити, оскільки слугують для реалізації права хворого лише на звернення до МСЕК, яка самостійно приймає рішення про встановлення або невстановлення інвалідності.

Верховний Суд України зазначив, що у відповідності із Законом України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 цього Закону).

Цивільний процесуальний кодекс України 2004 року до фактів, що мають юридичне значення, відносить ті з них, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (стаття 256 Кодексу).

Примітка до статті 358 Кримінального кодексу України під офіційним документом розуміє документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити.

Виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о) та направлення на МСЕК (форма № 088/о) наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369 віднесено до переліку медичної облікової документації, що використовується в стаціонарах та поліклініках (амбулаторіях).

У випадку з ОСОБА_1 форма № 027/о заповнюється та підписується лікарем, тобто складається повноважною особою юридичної особи, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров’я, на стаціонарне лікування та при виписці зі стаціонару або у випадку смерті хворого. Вона призначена для взаємообміну інформацією закладів охорони здоров’я щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), проведенні досліджень, консультацій в інших закладах охорони здоров’я, щодо лікування, диспансерного спостереження та інших рекомендацій хворому.

Форма № 088/о заповнюється лікуючим лікарем, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) та засвідчує підстави для направлення на МСЕК (зокрема, наявність ознак інвалідності), відомості про історію розвитку захворювання, про тимчасову втрату працездатності за останні 12 місяців, про професію та умови праці, а також стан хворого на час направлення на МСЕК, його діагноз і дані медичних досліджень.

Отже, інформація, що міститься в обох документах, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме — можливість реалізації особою її прав у сфері охорони здоров'я та соціального забезпечення,           а тому висновок суду касаційної інстанції у справі ОСОБА_1 про те, що виписки з медичних карт і направлення на МСЕК є офіційними документами є правильним.

Якщо ж інший документ, наприклад, такий як акт приймання-передачі обсягу виконаних робіт, теж містить неправдиві відомості, але які стосуються тільки  часу  виконання робіт і дати складення акту, то він, по-перше, викладається в довільній формі, по-друге, не має реквізитів, притаманних офіційним документам і, по-третє, підтверджує дійсний факт виконання робіт із благоустрою сміттєзвалища як благодійної допомоги громаді села, що не спричинив наслідків правового характеру.

Тому при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями:

1) документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою              в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами;

2) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер – підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків.

Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Звісно, що Верховний Суд України своє постановою відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1. Проте гадаю, що думка суду стане в нагоді практикуючим юристам та адвокатам при вирішення спірних питань, пов'язаних із документами.

За часів, коли країна перебуває «де факто» у стані війни й долі наших співвітчизників калічаться щодня, важливо не втратити тонке відчуття межі між необхідністю покарання для особи, яка вчинила злочин, та не забути про відчуття гуманності до неї.

На жаль, в реаліях нашого суспільства ситуація є такою, що людина, потрапивши у в’язницю за вчинений злочин, одразу зіштовхується з багаторівневою системною бюрократією та байдужістю до своїх проблем і потреб з боку цієї системи.

Інколи засуджені потребують спеціальних умов у зв’язку з їх фізичним вадами та проблемами зі здоров’ям. Йдеться про інвалідів, засуджених до позбавлення волі, які потребують лікування та догляду сторонніх осіб. У такому разі пенітенціарна система та її органи повинні не тільки обмежувати засудженого згідно із призначеним покарання, але й взяти на себе обов’язок та забезпечити мінімальні потреби та умовами в’язню під час відбування такого покарання. Проте, постійний дефіцит бюджетних коштів зводить відбування покарання до банальних тортур та знущань над такими людьми.

Під час одного із моніторингових візитів у Софіївську виправну колонію № 45 (установа для чоловіків, засуджених до позбавлення волі, які визнані інвалідами та потребують постійного медичного догляду та реабілітації) до представників Харківської правозахисної групи звернувся засуджений К. із проханням про допомогу в захисті його прав та інтересів.

К. – інвалід першої групи, в нього хвороба, що прогресує, пов’язана із запаленням артерій кінцівок (хвороба Бюргера). Він перебуває в місцях позбавлення волі з 2007 року, куди він поступив вже без ніг і однієї руки. Хвороба прогресувала і на сьогодні в нього високі ампутації обох ніг, висока ампутація правої руки та ампутація лівої руки на рівні передпліччя. К. не здатен самотужки ані пересуватися, ані створювати для себе необхідні побутові умови.

На звернення засудженого К. відгукнулися адвокати та правозахисники Харківської правозахисної групи Анна Литвин, Василь Семків та Василь Мельничук.

З огляду на те, що існує законодавчо закріплений механізм звільнення засудженого від відбування покарання на підставі статті 84 КК України, до суду подано клопотання в інтересах К. щодо звільнення його через хворобу.

Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначений у порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі. В цьому переліку зазначено, що висока ампутація верхніх або нижніх кінцівок, а також поєднання високих ампутацій однієї верхньої та однієї нижньої кінцівок є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Наявність чи відсутність хвороб у засудженого, що є підставою для звільнення від відбування покарання, встановлюється у висновку спеціальної лікарської комісії, який передається до суду.

Попри наочне існування хвороби та її наслідків у вигляді ампутацій кінцівок у К., двічі призначені за рішенням суду спеціальні лікарські комісії та експертиза у висновках вперто стверджували про задовільний стан здоров’я К. та відсутність у нього захворювання, яке є підставою для звільнення від відбування покарання через хворобу. Інакше кажучи, дві комісії лікарів зробили «науковий» висновок, що для К., який не має рук і ніг, не існує протипоказань для відбування покарання в умовах колонії!

За наявності таких думок «фахівців», що дали можливість прокурору обґрунтувати позицію щодо відмови у звільненні К., досягти рішення про звільнення особи, яке начебто було самоочевидним, виявилось доволі складним завданням. У судовому процесі, що тривав вісім місяців, адвокатам Харківської правозахисної групи все ж таки вдалося відстояти права та інтереси засудженого – адвокат Василь Семків, який завершував справу своїх колег, знайшов аргументи переконати суд у необхідності застосування загального принципу гуманізму і здорового глузду. Суд взяв до уваги доводи адвоката і звільнив К. від відбування покарання через хворобу.

Сподіваємося, що гуманність існуватиме в нашому суспільстві, а ми продовжуватимемо стояти на її захисті.

Вітаємо наших адвокатів, а особливо Василя Семківа, який на початку своєї адвокатської діяльності вже не вперше демонструє вміння обирати правильну позицію у справі і відстоювати її в суді!!!